§ 1. Поняття усиновлення (удочеріння)

На допомогу дітям, які позбавлені сім'ї, приходить перед усе розгалужена система державних дитячих закладів.

Велику допомогу по влаштуванню дітей, які лишилися без батьків, надають також окремі громадяни, і нерідко вони беруть дітей до себе в сім'ю, для того щоб замінити їм відсутніх батьків, поставивши їх у становище рідних дітей.

Наша держава всіляко сприяє усиновленню, надаючи велике значення сімейному вихованню, передбачивши таку нову форму виховання дітей, які лишилися батьківського піклування, як дитячі будинки сімейного типу.

Усиновлення є юридичним актом, що встановлює між усиновителем та усиновленим такі правові відносини, які існують між батьками і дітьми.

Головним завданням інституту усиновлення є надання дітям, які залишилися з тих чи інших обставин без батьківського піклування, благодійних умов виховання в сім'ї.

Згідно з нашим шлюбносімейним законодавством усиновлення допускається лише щодо неповнолітніх дітей (ст. 101 КпШС України), і цим підкреслюється, що усиновлення в першу чергу переслідує мету охорони їх інтересів. Інтереси дітей в інституті усиновлення є основною метою, заради якої введений цей інститут.

Це, звичайно, не означає якого б то не було протиставлення інтересів дитини інтересам усиновителя: в акті усиновлення завжди забезпечується єдність інтересів тих, хто усиновлює, з інтересами тих, кого усиновлюють.

Інститут усиновлення будується на максимальному урівнянні усиновлених дітей з рідними дітьми і у взаємовідно

171

синах усиновителя з усиновленим не робить ніякої різниці між дітьми рідними та дітьми усиновленими. Це максимальне правове включення усиновлених дітей в сім'ю усиновителя знаходиться в найбільшому співвідношенні з виховними завданнями ЩОДО ДИТИНИ.

Нашому законодавству невідомі будьякі обмеження усиновлення за ознакою раси, національності, віросповідання.

Усиновлення, як правило, проводиться у ранньому віці, що найбільш повно відповідає сутності даного інституту та інтересам дитини. При цьому рідних братів та сестер небажано розлучати, якщо до усиновлення вони виховувались разом і роз'єднання може травмувати їх психіку.

Законодавство, зокрема ст.101 КпШС, дає визначення усиновлення (удочеріння): це «оформлене спеціальним юридичним актом прийняття в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки».