Стаття 40. Критерії достатньої переробки товару.

1. У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походжен­ня товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відпові­дають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

2. Критеріями достатньої переробки є:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості ви­користаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого то­вару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання това­ру походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

3. Критерії достатньої переробки, визначені в пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адва- лорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосо­вується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в резуль­таті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

5. У разі застосування правила адвалорної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару.

6. Незалежно від положень цієї статті не відповідають критерію достатньої переробки:

1) операції, пов’язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспор­тування;

2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складання виробів за до­помогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склею­вання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення скла­дних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов’язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;

4) змішування товарів, які походять з різних країн, якщо характеристики кінцевої продук­ції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;

5) забій тварин;

6) комбінація двох чи більше вищезазначених операцій.

Критерій достатньої переробки - один із принципів визначення країни походження товару, від­повідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві чи більше країни, уважається та­ким, що походить із країни, у якій він був підданий останній істотній переробці, достатній для надан­ня товарові його характерних властивостей.

Відповідно до правил визначення країни походження використовуються позитивні критерії, доста­тні для того, щоб вважати товар, в процесі виготовлення або виробництва якого були задіяні товари рі­зних країн, що походять з певної країни. У зв’язку з цим вони й отримали назву «критерії достатньої переробки».

⁸ Митний кодекс України : навч.-метод. посіб. / заг. ред. М. Я. Азарова. - К. : Державна митна служба України, 2012. - С. 79.

У цілому згідно з критеріями достатньої переробки є:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифі­каційний код товару за УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використа­них матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду за УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується прави­ло, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

При застосуванні критерію зміни вартості товару в результаті його переробки додана вартість - це частка вартості декларованого товару, виражена в процентному відношенні, що визначається різ­ницею між вартістю декларованої продукції та вартістю використаних для її виробництва матеріалів з іншої країни чи невідомого походження.

Стаття встановлює порядок оцінки товарів при застосуванні правила адвалерної частки - вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виро­бника товару.

Крім правил зміни класифікаційного коду за Гармонізованою системою опису та кодування то­варів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків і правила адвалерної частки встановлено критерій - виробничі та технологічні операції, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнають­ся достатніми.

Частиною шостою статті 40 цього Кодексу визначені прості складальні операції, які не визнають­ся такими, що відповідають критерію достатньої переробки. Такими операціями є операції, які здійс­нюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепки або монтажу готових вузлів за допомогою зварення (за винятком виготовлен­ня складних виробів шляхом зварювання), та інші операції (регулювання, контроль, заправка робо­чою рідиною та ін.), необхідні в процесі складання і не пов’язані з переробкою (обробкою) товарів. При цьому не береться до уваги кількість і складність операцій по збиранню.

Цією частиною статті конкретизовано операції, які не визнаються такими, що відповідають кри­терію достатньої переробки у вільних митних зонах на території України за встановленим переліком.

Перелік операцій уточнено наступними операціями, що не відповідають критерію достатньої пе­реробки товару (стаття 40):

• складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо);

• склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання);

• операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо).