ПРИПИНЕННЯ ТОВАРИСТВА ТА ВИДІЛ

10.1. Товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків Товариства до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Чинним законодавством питання припинення діяльності товариств врегульовані досить слабко. Слід згадати лише

100

Цивільний кодекс (ст.ст. 104 - 109), Господарський кодекс (ст. 59), Закон про господарські товариства (ст.19), Закон “Про захист економічної конкуренції” (ст.ст.22—34), Державну програму

приватизації (ст.ст. 144; 145) та Закон «Про порядок погашення зобов’язань платників податків бюджетами та державними цільовими фондами» (ст.13). Мають місце численні суперечності між нормативними документами, що регулюють ці питання. У таких умовах чітке врегулювання питань припинення діяльності товариства є гарантією захисту інтересів його акціонерів.

10.2. Наглядова рада, правління або акціонери, які ініціюють виділ, злиття, приєднання, поділ, перетворення Товариства, розробляють проект договору про злиття (приєднання) або проект рішення про поділ (виділ) або перетворення, який повинен містити:

1) повні найменування та інші реквізити юридичних осіб, які братимуть участь у злитті та приєднанні;

2) порядок та умови виділу, злиття, приєднання, поділу, перетворення Товариства, в тому числі порядок і співвідношення обміну акцій (однакові для всіх акціонерів Товариства);

3) порядок скликання та проведення установчих зборів кожної із новоутворених юридичних осіб.

Найважливішою умовою захисту прав акціонерів під час виділу, злиття, приєднання, поділу, перетворення Товариства є належне інформування їх про дії, що передбачається здійснити.

10.3. Наглядова рада, правління або акціонери , які ініціюють виділ, злиття, приєднання, поділ, перетворення Товариства, повинні підготувати для акціонерів

пояснення до проекту документа, зазначеного в п. 10.2 цього Статуту.

10.4. Наглядова рада має отримати висновок незалежного експерта щодо проекту документа, зазначеного в п. 10.2 цього Статуту, та обґрунтованості передбачених ним співвідношень обміну акцій.

Практика свідчить, що документ, передбачений п. 10.2., є досить специфічним і не завжди зрозумілим кожному акціонеру. Втім, його затвердження (незатвердження) може призвести до найсерйозніших наслідків як для акціонера, так і для товариства в цілому. Тому у коментованому пункті міститься вимога щодо надання відповідних пояснень та висновків незалежного експерта, які б допомогли акціонерам сформувати власну точку зору та прийняти зважені рішення.

10.5. Виділ, злиття, приєднання, поділ, перетворення Товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, які вирішують питання про затвердження проекту договору про злиття (приєднання) або проекту рішення про поділ (виділ) або перетворення, а також інші питання, пов'язані із виділом, злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням Товариства.

У випадках, передбачених законом, виділ, злиття, приєднання, поділ, перетворення Товариства здійснюється за рішенням:

· суду;

· відповідних органів державної влади.

Згідно із ст. 105 Цивільного кодексу, особа, що прийняла рішення про припинення юридичної особи, зобов’язана негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення товариства акціонери або уповноважені ними орган чи особа повинні подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

· нотаріально посвідчену копію рішення загальних зборів щодо припинення юридичної особи;

· документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

У випадках, встановлених законом, крім цих документів додатково подається документ, який підтверджує одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи.

Виконання функцій з припинення товариства може бути покладено на комісію з припинення або його виконавчий орган.

З моменту призначення комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами товариства (ст. 105 Цивільного кодексу). Комісія поміщає у друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про припинення товариства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення.

Кредитор товариства, що припиняється, може вимагати від нього припинення або дострокового виконання зобов'язання.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення товариства складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань товариства, що припиняється, стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, який прийняв рішення про припинення.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації товариства, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника (ст. 107 Цивільного кодексу).

10.6. До початку загальних зборів правління зобов’язане U підготувати та надати акціонерам можливість а_І ознайомитися з документами, пов'язаними із виділом, злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням

Товариства:

1) проектом договору про злиття (приєднання) або проектом рішення про поділ (виділ) або перетворення (п. 10.2 цього Статуту);

2) поясненнями до проекту договору про злиття (приєднання) або проектом рішення про поділ (виділ) або перетворення (п. 10.3 цього Статуту);

3) висновком незалежного експерта щодо проекту договору про злиття (приєднання) або проекту рішення про поділ (виділ) або перетворення (п. 10.4 цього Статуту).

Ознайомлення акціонерів з вищезазначеними документами відбувається в порядку, встановленому Товариством.

Навіть якщо порядок денний загальних зборів підготовлений зразково, даних, що містяться у ньому, недостатньо для того, щоб акціонер мав змогу визначитися, чи підтримувати йому рішення про реорганізацію. Відповідно до вимог ст. 43 Закону про господарські товариства, ще до загальних зборів акціонерам має бути надана можливість ознайомитися з документами, пов’язаними з порядком денним зборів. При застосуванні цієї норми на практиці виникають три питання:

· які документи вважати такими, що відносяться до порядку денного зборів?

· за скільки днів (годин, хвилин) до початку зборів можна вимагати надання можливості ознайомитися з документами?

· де і як має проходити ознайомлення з документами, чи може воно бути платним, чи можна під час ознайомлення робити копії з документів, виписки і т.

Чинне законодавство України, на жаль, не містить відповідей на жодне із цих питань. Разом з цим, законодавство, що регулює ці процеси, наприклад, у країнах ЄС, передбачає чіткий перелік документів, що повинні надаватися акціонерам. Це:

1. Проект рішення про реорганізацію, що містить умови її проведення (для поділу, виділення або перетворення) або договір про злиття (приєднання).

2. Річні звіти і баланси компаній, що беруть участь в реорганізації, за три попередні фінансові роки.

3. Виписки із бухгалтерських книг за останні три місяці, якщо останній річний звіт складено за результатами фінансового року, що завершився, більш ніж шість місяців до дати складання проекту рішення про реорганізацію (договору про злиття або приєднання).

4. Звіти правління або наглядової ради з поясненнями умов реорганізації, а також економіко-правовим обґрунтуванням її здійснення.

5. Звіти незалежних експертів про їх висновки за результатами вивчення ними умов планованої реорганізації.

Всі названі вище документи повинні бути надані акціонерам на їх запит для перегляду у зареєстрованому офісі компанії не пізніше, ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів. На запит акціонера йому мають бути безкоштовно надані повні копії або виписки із всіх цих документів.[15]

У коментованому пункті встановлюються вимоги, що відповідають загальноприйнятій у світі практиці ухвалення подібних рішень.

10.7. Товариство зобов’язане здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, у разі, коли ці акціонери не голосували "за" прийняття загальними зборами рішення про виділ, злиття, приєднання, поділ, перетворення Товариства. Оцінка та викуп акцій здійснюються у відповідності до чинного законодавства та внутрішніх положень Товариства. Порядок викупу

Товариством власних акцій встановлюється внутрішніми положеннями Товариства.

Реорганізація може радикально змінити природу акціонерного товариства і, відповідно, пов’язана із високим ризиком заподіяння шкоди акціонерам.

Такий обов’язок покладено на АТ відразу двома нині діючими нормативними документами: ст. 145 Державної програми приватизації і п. 1.7 Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30 грудня 1998 р. № 221 (далі - Положення). Слід мати на увазі, що норми Державної програми приватизації поширюються лише на ВАТ, створені у процесі корпоратизації і приватизації, а норми Положення є обов’язковими для всіх АТ. Проблема криється в тому, що наведені нормативні документи, по-перше, суперечать один одному, а по-друге, жоден з них не регулює деякі важливі моменти, що значно ускладнює практичне застосування цих важливих інструментів захисту прав акціонерів. Зупинимося лише на деяких аспектах, пов’язаних з обов’язковим викупом АТ власних акцій.

У кого викуповувати?

Згідно з Програмою, в акціонерів, які голосували проти прийняття рішення про реорганізацію; згідно з Положенням, в акціонерів, котрі не голосували за ухвалення рішення про реорганізацію. Як видно, Положенням значно розширено коло осіб, які мають право вимагати у АТ викупу належних їм акцій, оскільки “не голосували за” - це не тільки голосувати проти, але й утриматися, не брати участі у голосуванні і взагалі не брати участі у зборах. Таким чином:

• АТ, котрі підпадають під регулювання Програми, зобов’ язані здійснити викуп акцій лише в акціонерів, які голосували проти рішення про реорганізацію (Положення в цій частині на них не поширюється, оскільки вступає у суперечність з Програмою);

• всі інші АТ зобов’ язані викупити акції у всіх акціонерів, які не голосували за реорганізацію (відповідно до вимог Положення).

В будь-якому випадку є сенс голосування з питання реорганізації організовувати з допомогою бюлетенів, які і стануть згодом підтвердженням волевиявлення конкретного акціонера і підставою для прийняття рішення про викуп у нього акцій.

За якою ціною викуповувати?

Це питання не врегульоване в Програмі, тому всі АТ повинні керуватися п. 1.7 Положення, відповідно до якого ціна викупу не повинна бути нижчою за номінальну. В статуті АТ доцільно передбачити норму, згідно з якою ціна, за якою буде здійснюватися обов’язковий викуп акцій, повинна бути однаковою для всіх акціонерів. Її рівень має бути доведений до відома акціонерів до початку голосування з питання реорганізації АТ. Це гарантує акціонерам можливість зважити всі «за» і «проти» перед прийняттям рішення у такій складній ситуації.

В якому порядку здійснювати викуп?

Безумовно, одного лише врегулювання питань щодо кола акціонерів, чиї акції підлягають викупу, а також ціни, за якою він має бути здійснений, недостатньо. Виникає цілий ряд питань стосовно порядку проведення такого викупу. Уникнути незадоволення акціонерів, масових позовів, скарг в різні контролюючі органи, дестабілізації фінансового стану АТ допоможе врегулювання в статуті наступних питань:

• Терміну, протягом якого акціонери можуть звернутися до АТ з вимогою викупити належні їм акції. Його тривалість, залежно від розміру АТ, кількості і “географії” його акціонерів, може бути різною, скажімо, від 2 тижнів до 2 місяців. Також дуже важливо чітко визначити і зафіксувати у статуті момент настання початку цього терміну. Цей момент прямо залежить від того, яким є коло акціонерів, які мають право викупу. Якщо цього не зробити, то не можна виключити можливості звернення акціонерів з позовами до АТ (його правонаступників) про викуп належних їм акцій протягом всього трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 Цивільного кодексу.

• Органу, до якого акціонери повинні звернутися з вимогою про викуп (зазвичай таким органом визначається правління АТ), приблизної форми такої вимоги, порядку дій посадових осіб, відповідальних за виконання цієї роботи та ін.

• Порядку розрахунків за акції, що викуповуються (в тому числі можливості розрахунків з відстрочкою або розстрочкою платежів, черговості розрахунків за викуплені акції тощо). Відсутність чітко регламентованого порядку розрахунків за акції, що викуповуються, може призвести до масових позовів акціонерів на підставі загальної норми ст. 530 Цивільного кодексу про семиденний (з моменту вимоги кредитора) термін виконання зобов’язань. “Вкластися” у такий термін великому АТ при викупі власних акцій буде надто проблематично, що може спричинити висунення нових вимог - сплатити пеню, відшкодувати збитки і т. п.

10.8. Товариство перед початком проведення виділу, злиття, приєднання, поділу, перетворення Товариства персонально повідомляє про це власників іменних акцій шляхом надсилання відповідного повідомлення рекомендованим листом або врученням його під розпис.

10.9. Товариство ліквідується за рішенням:

· загальних зборів у випадках________

· суду у випадках, встановлених законом.

⁸ Окрім передбачених законом (у зв’язку із закінченням строку, на який Товариство було створено, та досягненням мети), у Статуті можуть бути передбачені додаткові випадки ліквідації Товариства.

Підстави для ліквідації юридичної особи передбачені ст.

110 Цивільного кодексу:

· за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

· за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

10.10. Після прийняття рішення про ліквідацію Товариства його підприємницька діяльність припиняється.

Включення до статуту товариства подібного пункту не є обов’язковим. Втім, цілком логічно припустити, що до ухвалення рішення про ліквідацію товариства його акціонерів спонукав незадовільний стан справ, збитковість діяльності товариства тощо. За таких умов продовження господарської діяльності товариства ще й протягом ліквідаційної процедури (а на великому підприємстві вона може тривати кілька місяців і навіть років) може суттєво зашкодити майновим інтересам акціонерів, стати інструментом зловживань тощо. З огляду на це багато акціонерних товариств передбачають подібний пункт у власних статутах.

10.11. Порядок ліквідації Товариства визначається законом, цим Статутом, рішеннями судових органів (у разі ліквідації за рішенням суду або господарського суду), а також рішеннями загальних зборів.

Порядок ліквідації товариства складається з наступних основних дій:

1. Прийняття рішення про ліквідацію та призначення ліквідаційної комісії.

2. Повідомлення органу, що здійснив державну реєстрацію товариства.

3. Розміщення у друкованих засобах масової інформації відповідного повідомлення.

4. Виявлення кредиторів товариства.

5. Складання проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження.

6. Задоволення вимог кредиторів.

7. Складання та затвердження ліквідаційного балансу.

8. Розподіл між акціонерами коштів, отриманих після розпродажу майна товариства та задоволення вимог кредиторів.

9. Проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

10. Опублікування інформації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом «Про відновлення

платоспроможності або визнання банкрутом» (ст. 110 Цивільного кодексу).

10.12. Комплекс організаційно-правових заходів щодо ліквідації Товариства здійснює ліквідаційна комісія (ліквідатор), до якої (якого) переходять повноваження щодо управління справами Товариства. Персональний склад ліквідаційної комісії (ліквідатор) затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію за погодженням органу, який здійснює державну реєстрацію.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», акціонери товариства або уповноважені ними орган чи особа погоджують з державним реєстратором призначення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо), порядок та строки ліквідації юридичної особи шляхом подання (надсилання рекомендованим листом) йому відповідного рішення. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня від дати надходження відповідного рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо).

У разі, якщо заявник не звернувся до державного реєстратора в строк, що встановлений у законі, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) товариства керівника його органу управління.

Виконання функцій з припинення товариства може бути покладено на один з його органів управління. Якщо ж цього не відбулося, з моменту призначення комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами товариства (ст. 105 ЦКУ). У статуті доцільно більш детально врегулювати, які саме функції органів управління товариства переходять до ліквідаційної комісії, зокрема, чітко передбачити, у який момент припиняються повноваження кожного з органів управління товариства.

10.13. З метою виконання покладених на неї повноважень ліквідаційна комісія (ліквідатор):

1) публікує в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до Товариства;

2) управляє майном Товариства;

3) забезпечує проведення інвентаризації та оцінки майна Товариства;

4) вживає заходів до стягнення дебіторської заборгованості Товариства;

5) реалізує майно Товариства;

6) здійснює розрахунки з кредиторами Товариства у порядку, передбаченому законом;

7) здійснює інші заходи, необхідні для задоволення вимог кредиторів Товариства.

Відповідно до вимог ст. 105 Цивільного кодексу, комісія поміщає у друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення.

У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі

вимог, що належать кожному кредитору цієї черги (ст. 112 Цивільного кодексу).

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

10.14. Оцінка майна Товариства під час його ліквідації здійснюється у порядку, передбаченому Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, якщо загальні збори Товариства не прийняли рішення про затвердження іншої методики.

У випадку, якщо грошових коштів недостатньо для задоволення вимог кредиторів товариства, що ліквідується, здійснюється продаж його майна.

Дуже важливим є питання визначення методика оцінки майна під час ліквідації товариства за ініціативою його власників, адже чинне законодавство не містить жодних вимог щодо цього питання. Отже, акціонери можуть розробити та затвердити таку методику самостійно, або ухвалити рішення про використання за аналогією методики оцінки майна, яка використовується державними органами. Так, у коментованому пункті пропонується використати методику оцінки вартості майна, що використовується під час приватизації.

10.15. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) сповіщає через засоби масової інформації про продаж майна Товариства із зазначенням всіх істотних умов для укладання

відповідних угод. У разі надходження в _____________

строк однієї пропозиції придбати майно Товариства

угода укладається за ціною, визначеною в порядку, передбаченому п. 10.14 цього Статуту. В разі

надходження в зазначений строк кількох пропозицій ліквідаційна комісія (ліквідатор) має провести аукціон у порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". У разі ненадходження жодної пропозиції ліквідаційна комісія (ліквідатор) повторює зазначені вище дії, здійснюючи зниження ціни на майно

Товариства кожний ____________ на_______ відсотків до

повного розпродажу всього майна.

Порядок продажу майна під час ліквідації товариства також має бути детально врегульований у статуті. У коментованій нормі наводиться рекомендований порядок дій ліквідатора (ліквідаційної комісії), однак акціонери можуть передбачити у статуті й інший порядок, який більше відповідає їх інтересам.

10.16. Майно Товариства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, має бути реалізовано з подальшим розподілом отриманих коштів між акціонерами. Розподіл відбувається пропорційно до частки кожного акціонера в статутному капіталі Товариства кожні два тижні до дати продажу всього майна. Власники привілейованих акцій мають право на пріоритетну участь у розподілі майна Товариства в порядку, передбаченому п.

5.3 цього Статуту.

Коментованим пунктом встановлюється правило, відповідно до якого все майно, що залишилося після розрахунків з кредиторами, має бути реалізовано з наступним розподілом отриманих коштів між акціонерами. Саме такий порядок, на відміну від розподілу майна, дає змогу найбільш справедливо та прозоро провести розрахунки з акціонерами пропорційно їх внеску до статутного капіталу товариства.

Слід також пам’ятати про пріоритет власників привілейованих акцій під час ліквідації товариства (див. коментар до п. 5.3).

10.17. За підсумками ліквідації ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, який затверджується органом, що прийняв рішення про ліквідацію Товариства.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується загальними зборами акціонерів товариства або органом, що прийняв рішення про його ліквідацію (ст. 111 Цивільного

кодексу).

Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів (ст. 20 Закону «Про господарські товариства»).

Підписи на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально посвідчені (ст. 36 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

10.18. Товариство є таким, що припинилося, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення.

Дата внесення до єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи (ст. 36 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Цією ж нормою встановлюються строк та порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

11.