Частина ІІ. Коментар до зразкового Статуту ВАТ

Умовні позначки та пояснення

Текст пунктів зразкового Статуту виділено жирним шрифтом, а текст коментаря надруковано звичайним шрифтом.

Після окремих пунктів зразкового Статуту надаються альтернативні варіанти викладення положень статуту товариства. Приклад. Альтернативний варіант викладення пункту 1.4.

1.4. Місцезнаходженням товариства є адреса постійного знаходження його виконавчого органу, яка зазначається у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Роз’яснення чому саме такий варіант запропоновано надається у тексті коментаря до відповідного пункту статуту.

Текст рішень ДКЦПФР, присвячених затвердженню зразкового Статуту ВАТ та змін до нього, а також текст зразкового Статуту у первинному вигляді викладено на стор. 119 -151 цього посібника.

ЗАТВЕРДЖЕНО

установчими зборами (загальними зборами акціонерів; засновником) відкритого акціонерного товариства

«_________________________________________________ »

Протокол №___________________________

від «___________________________ »______ ____ 200___ р.

Голова загальних зборів акціонерів

(підпис) (П. І. Б.)

Секретар загальних зборів акціонерів (підпис) (П. І. Б.)

М. П.

Або: Голова Правління

(підпис) (П. І. Б.)

М. П.

СТАТУТ

ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

«_________________________________________________ »

(ЗРАЗОК)

м.________________________________

200_ рік

Коментар до титульного аркушу

Наявність у статуті відокремленого від іншого тексту титульного аркушу, що має певний набір реквізитів, не передбачено діючим законодавством. Такий спосіб оформлення статуту склався історично і міцно увійшов в практику.

Традиційно на титульному аркуші статуту зазначають:

· назву документа (Статут ВАТ «____________________ »);

· місце затвердження статуту (місто, селище і т.п.);

· рік затвердження статуту;

· затверджувальний напис (ким статут затверджено, посилання на протокол відповідного органу, підписи відповідних осіб).

У разі, якщо статут викладається у новій редакції, на титульному аркуші робиться відповідний напис (більш докладно про порядок внесення змін та доповнень до статуту - див. коментар до п.11.1 зразкового Статуту). Також на титульному аркуші наносяться штампи та відмітки відповідних органів, у яких реєструється товариство.

Загальні вимоги щодо оформлення статуту викладені у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Згідно з п. 5 ст. 8 цього закону, установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

На сьогодні питання щодо порядку затвердження статуту акціонерного товариства є дискусійним. Згідно з однією точкою зору, статут акціонерного товариства має бути затверджений саме у такому порядку, який визначено у ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», тобто підписаний засновниками з нотаріальним посвідченням підписів.

Інша точка зору полягає у тому, що Законом про господарські товариства встановлюється інший порядок затвердження статуту. Так, згідно зі ст. 36 цього закону, статут акціонерного товариства затверджують установчі збори. Прихильники цієї точки зору вважають, що про затвердження статуту акціонерного товариства свідчить оформлення протоколу установчих зборів та його підписання головою та секретарем зборів. Проблема полягає в тому, що в законі нічого не сказано про необхідність складання протоколу установчих зборів та його підписання саме головою та секретарем зборів.

Вважаємо, що саме перша точка зору є більш прийнятною для порядку затвердження статутів новостворених акціонерних товариств.

Таким чином, затверджувальний напис на титульному аркуші, запропонований розробниками зразкового статуту, буде доречним саме для нової редакції статуту, що затверджується загальними зборами акціонерів.

1.1. Відкрите акціонерне товариство

"________________________ " (далі за текстом —

Товариство) створено згідно з рішенням засновника (засновників) від " " 200 року № ).

Згідно зі статтею 56 Господарського кодексу, суб’єкт господарювання може бути утворений двома способами: шляхом заснування нового або шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єктів господарювання.

Створення товариства шляхом заснування здійснюється за рішенням його засновника (засновників). Результати голосування засновників оформлюються протоколом. У разі заснування товариства однією особою письмово оформлюється рішення засновника про заснування товариства.

Створення товариства шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання відбувається на підставі відповідних рішень вищого органу управління (загальних зборів) кожного з товариств, що реорганізується.

У разі створення товариства в процесі приватизації шляхом перетворення державного або орендного підприємства доцільно включити до статуту відповідні відомості. Ці відомості мають значення у випадку виникнення спорів з приводу прав на майно перетвореного державного чи орендного підприємства.

1.2.

Статут будь-якого господарського товариства має містити відомості про склад засновників та учасників (ст. 4 Закону про господарські товариства та ст. 82 Господарського кодексу). Стосовно статуту акціонерного товариства це має бути склад засновників та акціонерів.

На жаль, законодавством не визначено, наскільки докладно мають бути викладені у статуті відомості про склад засновників та учасників (акціонерів) товариства. Це приводить до певних непорозумінь під час державної реєстрації товариства або змін до статуту. У державних реєстраторів свій погляд на вимоги закону і сперечатись з ними буває дуже складно.

На практиці склався наступний порядок викладу у статуті відомостей про склад засновників та акціонерів. Щодо засновників викладається ПІБ кожного засновника та їх паспортні дані (для фізичних осіб) та найменування і код ЄДРПОУ (для юридичних осіб). Якщо засновником товариства виступає державний орган - вказується найменування цього органу. Щодо складу акціонерів вказуються категорії осіб, які можуть бути акціонерами товариства (докладніше — див. коментар до п.5.1. зразкового Статуту).

Згідно зі змістом статей 79, 81 Господарського кодексу та статті 26 Закону про господарські товариства, засновниками товариства можуть бути юридичні та (або) фізичні особи, які для створення товариства повинні: 1) укласти між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства; 2) зробити повідомлення про намір створити товариство; 3) здійснити підписку на акції; 4) провести установчі збори; 5) здійснити державну реєстрацію товариства.

Отже, законодавець обумовлює набуття статусу

засновника здійсненням особою певного комплексу дій, які хронологічно передують державній реєстрації акціонерного товариства. Тому перелік засновників не може бути змінений після державної реєстрації акціонерного товариства у зв’язку із набуттям сторонніми особами права власності на акції товариства в результаті додаткового випуску акцій товариством або відчуження засновниками товариства належних їм акцій.

Таким чином, склад засновників товариства залишається незмінним протягом усього строку існування товариства і, згідно із вимогами Господарського кодексу, Закону про господарські товариства, закріплюється у статуті акціонерного товариства.

1.3.Найменування Товариства: · повне найменування -

1

· скорочене найменування - _______________________ ;

· комерційне (фірмове) найменування -

Найменування товариства є одним із необхідних засобів його індивідуалізації та відокремлення від інших товариств. Тому товариство не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Найменування товариства вказується у його статуті, вноситься до єдиного державного реєстру і зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію.

Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлені наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 року № 65.

У найменуванні товариства зазначаються його організаційно-правова форма та назва. Назва товариства, в свою чергу, може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно- правових форм суб'єктів господарювання, установлених

Цивільним та Господарським кодексами України та законами України.

Товариство повинно мати повне найменування (не більше ніж 182 символів), а також може мати скорочене найменування (не більше 38 символів).

У найменуванні забороняється використання найменувань органів державної влади, місцевого самоврядування та історичних державних найменувань, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

У назві не може бути використане слово "національний" у всіх відмінках, крім закладів (установ), які набувають статусу національного закладу (установи) України згідно з Указом Президента України від 16 червня 1995 року № 451 "Про Положення про національний заклад (установу) України".

Окрім повного та скороченого найменування товариство може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування є об’єктом прав інтелектуальної власності у сфері господарювання і може бути зареєстровано у порядку, встановленому законом (наразі такий закон відсутній). Суб'єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.

Для товариств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, варто зазначити у статуті повне та скорочене найменування не тільки українською, а й англійською, російською та/або іншими іноземними мовами.

Згідно з вимогами Цивільного кодексу, у разі зміни свого найменування товариство, крім виконання інших вимог, встановлених законом (тобто, внесення змін до статуту та реєстрації цих змін), зобов'язано помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

1.4. Місцезнаходження Товариства:

1.4. Місцезнаходженням товариства є адреса постійного знаходження його виконавчого органу, яка зазначається у єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців.

Оскільки зразковий Статут був підготовлений у 2004 році, в ньому не враховуються зміни, які відбулись в законодавстві у 2005-2006 рр. Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 3 березня 2005 року № 2452-IV була змінена концепція визначення місцезнаходження юридичної особи та зазначення відомостей про місцезнаходження в статуті товариства.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Таким чином,

місцезнаходженням товариства вважається адреса знаходження його виконавчого органу, оскільки саме він діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом (ст. 161 Цивільного кодексу) .

Законом № 2452-IV були внесені зміни до Цивільного кодексу та Господарського кодексу, згідно з якими відомості про місцезнаходження товариства не обов’язково вказувати у статуті товариства. Правда при цьому законодавці проігнорували Закон про господарські товариства, і вимога щодо зазначення місцезнаходження товариства залишилась в ст. 4 цього закону. Але аналіз норм Господарського кодексу дозволяє не враховувати цю вимогу. Таким чином, єдиним документом, у якому товариство має вказати точну адресу свого місцезнаходження, є реєстраційна картка, яка надається державному реєстратору під час створення товариства або під час внесення змін до відомостей про товариство.

Із врахуванням цього, ми пропонуємо альтернативний варіант викладення пункту 1.4., який не передбачає зазначення у статуті товариства конкретної адреси. Це дозволить товариству у разі зміни місцезнаходження не вносити відповідних змін до статуту. Але якщо товариство вважає що зазначення точної адреси місцезнаходження товариства є доцільним або принциповим, воно може викласти у статуті адресу постійного знаходження виконавчого органу товариства.

Іноді в статутах або інших документах українських підприємств можна побачити вислів «юридична адреса». Слід зазначити, що таке формулювання діючим українським законодавством ніяк не визначено і його використання не є коректним.