Юридическая
консультация:
+7 499 9384202 - МСК
+7 812 4674402 - СПб
+8 800 3508413 - доб.560
 <<
>>

Поняття і система інвестиційного законодавства

Інвестиційна діяльність як вид господарської діяльності має свою нормативну основу — інвестиційне законодавство, яке з'явилося після прийняття 24.08.1991 р. Акту проголошення незалежності України. В інвестиційному законодавстві домінує принцип рівності в регламентації прав вітчизняних та іноземних інвесторів, і відповідно до цього принципу має формуватися система нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері інвестування.

За завданням та обсягом правового регулювання у сфері інвестиційної діяльності серед цієї системи актів, на думку В.П. Нагребельного, можна виділити дві основні групи:

1) комплексні законодавчі і підзаконні акти, які мають універсальний характер і встановлюють основні принципи та загальні положення правового регулювання діяльності на території України вітчизняних та іноземних інвесторів;

2) предметні або рамкові законодавчі та ггідзаконні акти, які спеціально орієнтовані на регламентацію правового режиму інвестиційної діяльності чи її конкретних організаційних та правових форм, легалізованих в Україні1.

Норми права, що регулюють суспільні відносини у сфері інвестування, знаходять своє формальне закріплення у відповідних нормативних актах. Сукупність цих норм, закріплених у нормативних актах відповідних державних органів, покликана регулювати сукупність складних суспільних відносин, що виникають у процесі інвестування. Але існує думка про те, що інвестиційне законодавство включає також і видані відповідними державними органами нормативні акти.

Інвестиційне законодавство як форма реалізації інвестиційного права містить широке коло нормативних актів, які регулюють інвестиційну діяльність. Основу нормативно-правових актів, що регулюють цей вид діяльності, складають, безумовно, закони. Разом з тим особливістю правового регулювання інвестиційної діяльності є те, що відносини регламентуються широкою системою підзаконних нормативних актів.

Термін «законодавство» досить широко використовується в правовій системі переважно на позначення сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певних галузей права. Цей термін охоплює закони України; діючі міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; постанови Верховної Ради України; укази Президента; декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень і відповідно до Конституції України і законів України.

О.М. Вінник визначає інвестиційне законодавство як сукупність нормативних актів, що регулюють інвестиційні відносини, щодо безпосереднього здійснення інвестиційної діяльності і щодо керівництва такою діяльністю[32] [33]. Оскільки, на думку автора, інвестиційне законодавство є підсистемою господарського законодавства, то йому притаманні риси, характерні як для законодавства взагалі, так і для господарського законодавства зокрема:

- розгалуженість і велика кількість нормативних актів. Автор виділяє об'єктивні і суб'єктивні причини цієї розгалуженості. До об'єктивних належать складність відносин у сфері інвестиційної діяльності, динамізм інвестиційної діяльності та

її правового регулювання, до суб'єктивних - недостатня увага до оптимізації інвестиційного законодавства з боку держави та численні експерименти у сфері інвестиційної діяльності, кожен з яких має своє правове забезпечення;

- наявність у системі інвестиційного законодавства значної кількості нормативних актів обмеженої сфери дії - відомчих і локальних;

- відсутність Інвестиційного кодексу.

Але цю прогалину заповнює Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. Аналіз існуючої правової бази і практики за стосування інвестиційного законодавства свідчить про необхідність його подальшого вдосконалення шляхом система тизації і розробки на цій основі Інвестиційного кодексу України. У процесі систематизації інвестиційного законодавства мають формуватися такі юридичні моделі цієї діяльності, реалізація яких відповідала б загальним цілям ефективно

го правового регулювання економічних відносин. Моделювання відповідних юридичних форм, включаючи і запропонований кодекс, спрямований на комплексне регулювання інвестиційних відносин, має передбачати і застосування адекватних юридичних засобів, що сприяли б поліпшенню інвестиційного клімату в Україні ;

- наявність нормативних актів СРСР, які застосовуються від повідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» . Наприклад, Правила про договори підряду на капітальне будівництво (затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 29.12.1987 р. № 1550);

- наявність дореформених нормативних актів, що значною частиною суперечать основним засадам правового регулювання в умовах запровадження ринкових відносин в економіку України.

Система інвестиційного законодавства — це розміщення ма сиву інвестиційно-правових норм з урахуванням зв'язків і за лежностей між ними. [34] [35]

Як підгалузь господарського законодавства інвестиційне законодавство базується на ньому. До господарського законодавства входять нормативні акти загальної сфери дії, що регулюють господарську діяльність, у тому числі пов'язану з інвестуванням і функціонуванням її суб'єктів незалежно від видів і сфер цієї діяльності. У сфері інвестиційної діяльності діють:

- положення Конституції України щодо забезпечення державою соціальної спрямованості економіки України (ст. 13); права власності (у т.ч. інтелектуальної) (ст. 41); права на підприємницьку діяльність (ст. 42); основних засад законодавчого регулювання у сфері економіки (ст. 5, 7-9, 91) тощо;

- положення кодексів: Цивільного кодексу України; Господарського кодексу України, зокрема щодо правового регулювання інноваційної діяльності (глава 34), іноземних інвестицій (глава 38), спеціальних (вільних) економічних зон (глава 39), концесії (глава 40) тощо; Господарського процесуального кодексу щодо вирішення господарських спорів; Кодексу законів про адміністративні правопорушення України щодо адміністративної відповідальності; Земельного кодексу України щодо використання земельних ділянок під забудову (ст. 62,

68, 69) та ін.;

- положення Законів України «Про інвестиційну діяльність»,

«Про інноваційну діяльність», «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»,

«Про концесії», «Про угоди про розподіл продукції», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та ін.;

- положення підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють окремі питання здійснення інвестиційної діяльності.

Спеціальне інвестиційне законодавство - це система нормативно-правових актів, які власне (спеціально) регулюють інвестиційну діяльність та відносини, що складаються між її суб'єктами.

Інвестиційне законодавство складається із Загальної й Особливої частин. Загальна частина містить норми, що стосуються однаковою мірою всіх суб'єктів інвестиційного права, видів і стадій інвестиційної діяльності, а також галузей народного господарства, у яких здійснюється інвестування та встановлюються інвестиційні договірні відносини. Основним загальним інвестиційним законом є Закон України «Про інвестиційну діяльність», який визначає правові, організаційні та економічні основи інвестиційної діяльності в Україні:

- дає визначення понять «інвестиції» (ст. 1), «інвестиційна діяльність» (ст. 2);

- визначає види та форми інвестицій та інвестиційної діяльності (ст. 1-3);

- визначає об'єкти інвестування (ст. 4);

- дає визначення понять «суб'єкт інвестиційної діяльності», «інвестор», «учасник інвестиційної діяльності» (ст. 5), а також визначає їх права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8);

- визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9);

- визначає правові форми державного регулювання інвестиційною діяльністю (ст. 12);

- закріплює основні засади експертизи інвестиційних проектів (ст. 15);

- закріплює державні гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 18) та захист інвестицій (ст. 19);

- визначає умови припинення інвестиційної діяльності (ст. 21) та основні засади відповідальності її суб'єктів (ст. 20), а також інші питання здійснення інвестиційної діяльності.

Особлива частина інвестиційного законодавства містить нормативні акти, які регулюють особливості здійснення інвестиційної діяльності та функціонування її суб'єктів в окремих галузях економіки (промисловості, сільському господарстві, транспорті тощо), сферах інвестиційної діяльності (проектуванні, будівництві, приватизації державного майна, кредитуванні, інноваційній діяльності тощо), за участю окремих суб'єктів (іноземне інвестування) чи на окремих територіях (спеціальних економічних зонах).

О.М. Вінник виділяє такі розділи інвестиційного законодавства1 :

- правовий режим іноземного інвестування. Основним нормативним актом цього розділу є Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.04.1996 р.[36] [37], який визначає особливості правового режиму іноземного інвестування. Його суттєвою рисою є те, що для іноземних інвесторів встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством та міжнародними договорами. Законом перед бачено критерії надання пільг для інвестиційних проектів із залученням іноземних інвестицій лише стосовно пріоритет них напрямків, у яких вони мають здійснюватися. Але такі важливі критерії, як обсяг іноземних інвестицій, їх види, на

жаль, до уваги не бралися. Законом визначено момент набуття підприємством статусу підприємства з іноземними інвестиціями. Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється лише після фактичного їх внесення. Законом більш чітко визначаються порядок та умови звільнення від обкладення митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями;

- правове регулювання інвестування в процесі приватизації дер жавного майна. До цього розділу належать Закони України «Про приватизацію державного майна» від 19.02.1997 р.1, «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу при ватизацію)» від 15.05.1996 р.2, «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996 р.3, а також Указ Президента України «Про державну програму при ватизації» від 12.02.1999 р.4. Ці нормативні акти визначають принципи та порядок інвестування в процесі приватизації державного майна;

- корпоративна форма інвестування. Основними нормативно- правовими актами цього розділу є Закони України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р., «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.05.1991 р.6, «Про державне регулювання ринку цінних паперів» від 30.05.1996 р.в, «Про оренду державного та комунального майна» від 14.03.1995 р.7, «Про промислово-фінансові групи в Україні» від 21.11.1995 р. , «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997 р.9, та ін.;

- правове регулювання інноваційної діяльності. Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності визначені Законом України «Про інноваційну діяльність»10. Поняття інноваційної діяльності дається

у Законі України «Про інвестиційну діяльність» (ст. 3), а пільги щодо оподаткування інноваційної діяльності визначено За-

коном України «Про оподаткування при
1 РуШ. ВВР. - 1997. - №17. - Ст. 122.
2 Руш. ВВР. - 1996. - №34. - Ст. 160.
3 Руш. ВВР. - 1996. - №41. - Ст. 188.
4 Руш. Урядовий кур'єр - 1999 . - 4 березня.
6 Руш. ВВР. - 1991. - № 38. - Ст. 508.
6 Див. ВВР. - 1996. - №51. - Ст. 292.
7 Руш. ВВР. - 1995. - №15. - Ст. 99.
8 Див. ВВР. - 1996. - № 23. - Ст. 88.
9 Див. ВВР. - 1997. - №39. - Ст. 261.
1 №в : ВВР. - 2002. - № 36. Ст. 266.

(ч. 14 ст. 7). Деякі питання інноваційної діяльності врегульовано підзаконними нормативними актами;

- правове регулювання лізингу. Основним нормативним актом, що регулює ці відносини, є Закон України «Про лізинг» від 16.12.1997 р.1;

- правове регулювання капітального будівництва. До цього розділу належать нормативні акти, які регулюють особливості правового становища проектних і будівельних підприємств та органів управління будівельним комплексом. Це Господарський кодекс України та Закони України «Про управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів» від 19.02.1993 р.2, «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р.3, який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні та спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, а також низка підзаконних нормативно-правових актів;

- особливості інвестиційної діяльності в окремих галузях народного господарства;

- особливості здійснення інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах. Основним законом цього розді

лу є Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»4. Цей Закон визначає порядок створення і ліквідації та механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові та економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з державними та іншими органами.

Слід зазначити, що в цілому в Україні створено правові засади здійснення інвестиційної діяльності, але деякі законодавчі акти потребують змін та доповнень.

Чисельність нормативних актів, що видаються для регулювання інвестиційних відносин, велика кількість органів, уповноважених видавати такі акти, створюють масив несистемати- зованих та невпорядкованих актів. Цей масив не має у своїй основі системоутворюючого акту (деякою мірою цю прогалину заповнює Закон України «Про інвестиційну діяльність»), який потрібний для того, щоб:

1 Де. ВВР. - 1998. - 1! 16. - Ст. 68.
2 Де. ВВР. - 1993. - 1! 17. - Ст. 188
3 Де. ВВР. - 1992. - 1! 52. - Ст. 683
4 Де. ВВР. - 1992. - 1! 50. - Ст. 676

- зробити інвестиційне законодавство зручним для практичного застосування;

- створити стійку і взаємопов'язану ієрархію актів, у якій, виходячи з основної регламентації, можна було б отримати точні дані щодо вирішення питання в ггідзаконному нормуванні;

- в ієрархії нормативного регулювання витримати вимоги послідовної відповідності актів нижчого рівня актам вищого рівня;

- за рахунок створення Загальної частини інвестиційного законодавства забезпечити не тільки єдність правового регулювання, а й зекономити нормотворчий матеріал, у якому принципові положення не потребували б повторення в кожному підрозділі Особливої частини інвестиційного законодавства.

Ці проблеми можуть бути вирішені тільки шляхом кодифікації інвестиційного законодавства. І саме тому заслуговує на підтримку думка про доцільність розробки та прийняття Інвестиційного кодексу України.

<< | >>
Источник: Чернадчук В.Д., Сухонос В.В., Чернадчук Т.О.. Основи інвестиційного права України: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Д. Чернадчука. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Суми: ВТД «Університетська книга»; К.,2005. - 384 с.. 2005

Еще по теме Поняття і система інвестиційного законодавства:

  1. 1.1. Поняття освіти, навчальних закладів та надання послуг у сфері освіти
  2. 1.2. Еволюція національного законодавства про надання послуг у сфері освіти в контексті європейського вибору
  3. Поняття, види і форми інвестиційної діяльності
  4. Предмет, метод і функції інвестиційного права
  5. Інвестиційно-правові норми
  6. Система і джерела інвестиційного права
  7. Поняття і система інвестиційного законодавства
  8. Поняття державного регулювання і державного управління інвестиційною діяльністю
  9. Державно-правові гарантії захисту інвестицій
  10. Формування правової системи
  11. 1.1. ПОНЯТТЯ ГЕОЛОГІЧНОГО ПРАВА
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -