<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. В Україні Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015 схвалено Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020», якою, серед інших важливих умов становлення та розвитку України, визначено чотири вектори.

З-поміж них є вектор гордості, який сприятиме руху уперед в частині реалізації розвитку інформаційного суспільства.

Стратегією розвитку інформаційного суспільства в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 386-р визначено мету, базові принципи, стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні, завдання, спрямовані на їх досягнення, а також основні напрями, етапи і механізм реалізації цієї Стратегії з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей розвитку України в перспективі до 2020 року. Шляхом прийняття ряду нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері сприяння розвитку громадянського суспільства, основою якого є недержавні громадські організації, сьогодні сформовано основні правові засади побудови інформаційного суспільства.

В Україні діяльність недержавних громадських організацій ґрунтується на законодавстві, яке складається із Закону України від 22 березня 2012 р. «Про громадські об’єднання», а також інших законів (Закон України від 5 липня 2012 р. «Про благодійну діяльність та благодійні організації», Закон України від 15 вересня 1999 р. «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Закон України від 22 червня 2012 р. «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» тощо) та нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Беручи за основу ст. 34 Конституції України, слід вважати, що інформаційна діяльність недержавних громадських організацій повинна здійснюватися із дотриманням громадянами права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб. Обмеження прав людини у сфері інформації передбачено п. 3 ст. 34 Конституції України. Реалізація передбаченого Конституцією України права громадян в частині створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації недержавними громадськими організаціями побудована на основі Закону України від 2 жовтня 1992 р. «Про інформацію» та інших нормативно-правових актів, перелік яких є достатньо чисельним, що ускладнює розгляд питань, які виникають в процесі здійснення інформаційної діяльності недержавними громадськими організаціями.

Результати проведених автором емпіричних досліджень (опитано 349 осіб) щодо інформаційно-правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій свідчать про ряд прогалин у регулюванні вказаних відносин. Однією з проблем є відсутність фінансової підтримки з боку органів державної влади та місцевого самоврядування (30,3 %); недостатньою є також інформація щодо діяльності недержавних громадських організацій (23,2 %); низький рівень громадської активності населення (29,5 %); мають місце прогалини та недосконале законодавче середовище, в межах якого діють недержавні громадські організації (16,9 %).

Чинним законодавством України дотепер не передбачено окремого законодавчого акту, в якому було б визначено положення щодо інформаційної діяльності недержавних громадських організацій.

Така ситуація уповільнює процес адаптації окремих європейських норм та правил щодо інформаційно-правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій, створює правові колізії в їх діяльності.

В Україні проблемами діяльності недержавних громадських організацій, в тому числі й інформаційної, займалися М. Віхляєв, І. Грицай, М. Гуляєва, Л. Кобилянська, Т. Коломоєць, В. Кравчук, М. Лациба, Н. Нижник, В. Олуйко, К. Становський, Л. Усаченко та ін.

Зокрема інформаційне законодавство України є темою досліджень І. Арістової, В. Бєлєвцевої, С. Грищака, В. Залізняка, Р. Калюжного, В. Ліпкана,

О. Манжая, А. Марущака, О. Марценюка, Ю. Назара, В. Настюка, О. Остапенка, С. Петрова, А. Суббота, В. Цимбалюка, К. Череповського та ін.

Питання, пов’язані з діяльністю недержавних громадських організацій в зарубіжних країнах висвітлювали у своїх працях С. Буко, Т. Г ордєєва, Н. Заверико, М. Кляйнберг, В. Малєєв, О. Павлюченко, Дж. Райт, П. Стратан, А. Ткачук, Т. Циганкова, М. Ялавін та ін.

Водночас, діяльність недержавних громадських організацій в інформаційній сфері розглядається лише фрагментарно, без всебічного аналізу цього правового феномена. Сьогодні немає комплексних досліджень інформаційно-правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні. Це та інші чинники зумовило актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах науково-дослідної роботи Навчально- наукового інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка»: «Правові, психологічні та інформаційні проблеми розвитку державності в Україні» (державний реєстраційний № 0112U001217) та наукового напряму кафедри адміністративного та інформаційного права: «Адміністративно- правове забезпечення захисту прав людини і громадянина в умовах інформаційного суспільства».

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - всебічно на науковому рівні опрацювати, узагальнити та висвітлити теоретичні і практичні аспекти інформаційно-правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні. Для досягнення зазначеної мети потрібно було вирішити такі завдання:

- здійснити аналіз історико-правового розвитку діяльності недержавних громадських організацій та їх інформаційного забезпечення в Україні;

- обґрунтувати правові засади і форми діяльності недержавних громадських організацій в Україні;

- розкрити сутність адміністративно-правового статусу недержавних громадських організацій в Україні;

- класифікувати недержавні громадські організації в Україні та виокремити їх види;

- охарактеризувати організаційно-правове забезпечення інформаційної діяльності недержавних громадських організацій в Україні;

- висвітлити існуючі правові основи і гарантії інформаційного забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні;

- проаналізувати міжнародний досвід щодо діяльності недержавних громадських організацій та практику його використання в Україні;

- запропонувати шляхи вдосконалення окремих нормативно-правових актів, що передбачають відповідальність за порушення законодавства України про інформацію недержавними громадськими організаціями.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері інформаційно- правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні.

Предметом дослідження є інформаційно-правове забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності недержавних громадських організацій в Україні. Так, за допомогою історико-правового методу визначено обставини виникнення та розвиток інформаційно-правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні (підрозділ 1.1), застосування логіко-семантичного методу сприяло поглибленому вивченню змісту поняття «недержавні громадські організації», «інформаційно-правове забезпечення» (підрозділ 1.2); порівняльно-правовий метод дозволив виявити властивості інформаційно-правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій у вітчизняному і зарубіжному законодавстві (підрозділи 1.4, 1.5, 2.1); використання групування дозволило удосконалити існуючу

класифікацію недержавних громадських організацій (підрозділ 1.3); формально- юридичний метод став основою для аналізу змісту нормативно-правових актів, що регламентують інформаційну діяльність недержавних громадських організацій в Україні (підрозділ 2.2) та норми чинного законодавства України в частині притягнення до відповідальності недержавних громадських організацій за порушення законодавства про інформацію (підрозділ 2.3).

Нормативно-правовою основою дослідження інформаційно-правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій стали положення Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів України, а також законодавство країн СНД та Європейського Союзу.

Емпірична база дослідження - це узагальнення практики застосування чинного законодавства України, історичні матеріали та публікації в періодичних виданнях, дані проведеного анкетного опитування 349 осіб, а також статистичні матеріали про діяльність недержавних громадських організацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертаційній роботі вперше в науці адміністративного права здійснено всебічне дослідження проблеми та запропоновано оригінальні за змістом шляхи їх розв’язання в частині інформаційно-правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні.

Запропоновано нові та доповнено окремі наукові положення і пропозиції, що сприяли вирішенню визначених завдань дослідження, зокрема:

уперше:

- проаналізовано історико-правовий розвиток діяльності недержавних громадських організацій та їх інформаційного забезпечення в Україні;

- розкрито сутність адміністративно-правового статусу недержавних громадських організацій в Україні;

- обґрунтовано правові засади і форми діяльності недержавних громадських організацій в Україні;

- охарактеризовано організаційно-правове забезпечення інформаційної діяльності недержавних громадських організацій в Україні;

удосконалено:

- наявну класифікацію та види недержавних громадських організацій в Україні;

- існуючі правові основи і гарантії інформаційного забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні;

набули подальшого розвитку:

- рекомендації про імплементацію міжнародного досвіду щодо діяльності недержавних громадських організацій в Україні;

- наукові висновки про доцільність вдосконалення нормативно-правових актів, що передбачають відповідальність за порушення законодавства України про інформацію недержавними громадськими організаціями.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що зроблені висновки та рекомендації можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - як основа для подальшого наукового аналізу та дослідження проблем, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності недержавних громадських організацій (Акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальному процесі Міжрегіональної академії управління персоналом від 17 квітня 2015 р.);

- правотворчості - при формуванні та реалізації законодавцем державної політики щодо застосування інформаційно-правового забезпечення в діяльності недержавних громадських організацій;

- правозастосовній діяльності - для поліпшення практичної взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо інформаційно- правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні;

- навчальному процесі - при проведенні занять з навчальних дисциплін «Адміністративне право України», «Адміністративна відповідальність», «Інформаційне право» (Довідка про використання у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» результатів досліджень від 10 лютого 2015р. № 67-01-140).

Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані в дисертаційній роботі положення та висновки обґрунтовано та охарактеризовано на основі особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Дисертація була обговорена та схвалена на кафедрі адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка». Низку її положень було виголошено в доповідях на науково- практичних заходах, а саме: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання удосконалення системи законодавства в умовах сьогодення» (м. Хмельницький, 14 грудня 2012 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави» (м. Львів, 12 червня 2013 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Харків, 21-22 лютого 2014 р.), Міжнародній науково- практичній конференції «Правовые реформы в постсоветских странах: достижения и проблемы» (Республіка Молдова, м. Кишинів, 28-29 березня 2014 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання юридичної науки - 2014» (м. Львів, 25 квітня 2014 р.), ІІІ Всеукраїнській науково- практичній конференції «Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави» (м. Львів, 21 травня 2014 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи викладено в 13 публікаціях, з яких: п’ять статей у фахових наукових виданнях, одна стаття у закордонному виданні, одна стаття у виданні, яке включено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus та шість тез доповідей на науково-практичних заходах.

<< | >>
Источник: ЦЬВОК МАР’ЯНА СТЕПАНІВНА. ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НЕДЕРЖАВНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Львів - 2016. 2016

Скачать оригинал источника
Помощь с написанием учебных работ

Еще по теме ВСТУП:

  1. 1.2.6. Понятие судебного решения и требования к нему. Вступление решения в законную силу
  2. 6. Подсудность, основанная на безоговорочном вступлении ответчика в процесс
  3. Глава 20. ПЕРЕСМОТР ПО ВНОВЬ ОТКРЫВШИМСЯ ОБСТОЯТЕЛЬСТВАМ РЕШЕНИЙ, ОПРЕДЕЛЕНИЙ И ПОСТАНОВЛЕНИЙ, ВСТУПИВШИХ В ЗАКОННУЮ СИЛУ
  4. ПРАВО НА ВСТУПЛЕНИЕ В БРАК
  5. § 1.2. Внешние свойства приговора, вступившего в законную силу
  6. Тема 17.Пересмотр вступивших в законную силу судебных постановлений в порядке надзора
  7. Тема 19.Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам решений, определений, вступивших в законную силу
  8. 29.2. Вступление судебных решений в законную силу
  9. Вступление трудового договора в силу
  10. Условия вступления
  11. § 2. Вступление приговора в законную силу и обращение его к исполнению
  12. 2.3. Участие прокурора в пересмотре судебных актов, вступивших в законную силу
  13. ЛЕКЦИЯ №14. Пересмотр вступивших в законную силу решений суда в суде надзорной инстанции
  14. 1. Основания для пересмотра вступившего в законную силу акта по вновь открывшимся обстоятельствам
  15. Образец брачного договора для лиц, вступающих в брак
  16. Статья 100. Вступление в силу настоящего Кодекса
  17. 25. Підстави та порядок вступу до цив.процесу третіх осіб.
  18. Порядок опубликования нормативных правовых актов и вступления их в силу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -