§ 2. Види екологічної безпеки
Класифікацію екологічної безпеки можна проводити за різними критеріями: за джерелами небезпеки, територіальним принципом, масштабами шкідливого впливу, за способами і заходами забезпечення (що буде розглянуто в § 3 цього розділу).
Деякі з видів екологічної безпеки мають внутрішню диференціацію.За територіальним принципом розрізняють: глобальну (між- народну), національну (державну), регіональну, місцеву, об’єктову екологічну безпеку.
За способами забезпечення виокремлюють техногенно-екологічну, радіоекологічну, соціально-екологічну, природну, економіко-екологічну безпеку та ін.
За об'єктами охорони можна виділити: загальну екологічну без- пекудовкілля, яка включає: а) глобальну екобезпеку, що забезпечується суверенітетом держави над своїми об’єктами і передбачає їх захист від трансграничного забруднення шляхом міжнародних погоджених дій; б) національну екобезпеку, яка грунтується на суверенітеті народу України над природними багатствами, що належать йому на праві власності (ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»); в) локальну екобезпеку — безпеку екосистем, природних комплексів; г) особисту екологічну безпеку громадян.
Залежно від причин порушення екологічноїбезпеки розрізняють таку, що виникла: внаслідок впливу на природний об’єктлюдської діяльності (соціально-політичного, військового, техногенного характеру); під впливом самих природних процесів (землетрус, виверження вулкана, повінь тощо). Підтаким впливом природний об’єкттрансформу- ється з безпечного у джерело підвищеної небезпеки.
Екобезпека диференціюється залежно від екологічно небезпечних видів діяльності, об’єктів на: технічну, хімічну, токсичну, біологічну, радіаційну, ядерну, гідротехнічних споруд, транспортних засобів тощо. B основному поводження з такимиджерелами екологічної безпеки регламентується на рівні законів України.
Радіаційна безпека — це дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки, а ядерна безпека — дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку1.
Екологічна безпека при поводженні з виробничими, побутовими та іншими відходами2 — додержання встановлених нормативів, лімітів, стандартів, правил і умов використання при додержанні вимог екобез- пеки, санітарних норм, які забезпечують можливість подальшого господарського використання цих територій.
·' ПР° вик0рисгання ядерної енергії і радіаційної безпеки [Текст] : Закон України ' “'Лом. Верхов. Ради України. - 1995. -№ 12.-Gr. 81.
^ Про відходи [Текст]: Закон України // Офиі. вісн. України, - 1998.-Χ» ІЗ.-Ст. 483.
Радіаційна безпека під час поводження з радіоактивними відходами — це иеперевищення допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами, стандартами безпеки, а також обмеження міграціїрадіонуклідів у навколишнє природне середовище1.
Екологічна безпека транспортних засобів — додержання правил, лімітів, нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин, які забезпечують екобезпеку всіх видів транспорту (автомобільного, повітряного, трубопровідного тошо).
Вимоги по забезпеченню екологічної безпеки пред’являються до проведення науковихдосліджень, впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного обладнання, технологій і систем; військових і оборонних об’єктів і військовоїдіяльності; розташування і розвитку населених пунктів тощо.
Виходячизмасштабів шкідливого впливу і наслідків аварій і катастроф у конкретній місцевості можна виділити зовнішню і внутрішню екологічну безпеку.
При проведенні систематизації екологічного законодавства передбачена кодифікація першочергових актів. До них віднесено прийняття нового Закону України про екологічну (природно-техногенну) безпеку[126] [127], що дозволить створити належний державно-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки на всіх рівнях.