Суб’єкти права геологічного вивчення надр

Схема 4.1. Користувачі надр

Користувачами надр, згідно ст. 13 КпН, можуть бути:

1) вітчизняні:

a.

b. установи;

c. організації;

d. громадяни;

2) іноземні:

a. юридичні особи;

b. громадяни.

Однак слід мати на увазі, що відповідно до ст. 19 КпН, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Ч. 1 ст 20 КпН підтверджує, що для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки РКК загальнодержавного значення, надра надаються у користування після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр без надання гірничого відводу.

При цьому в ст. 16 КпН встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають:

а) відповідну кваліфікацію;

б) матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Правила нормативного забезпечення геологічного вивчення надр під суб'єкт господарювання розуміє учасника господарських відносин, який здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є:

- господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності;

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з пошуку (розвідки) корисних копалин (затв.

- фахівців, які мають відповідну геологічну або гірничотехнічну освіту та професійну підготовку з проведення робіт, що засвідчується документами державного зразка. При цьому технічне керівництво геологорозвідувальними роботами можуть здійснювати особи, які мають закінчену гірничотехнічну освіту з відповідної спеціальності;

- обладнання, машини та механізми, що виготовлені у відповідності до стандартів або технічних умов, згідно з галуззю застосування, зазначеною в інструкції з експлуатації;

- технологічні засоби, експлуатація яких відповідає вимогам нормативно- технічної документації заводу-виготовлювача, ремонтній документації, вимогам з охорони праці та довкілля;

- будівлі, приміщення, виробничі майданчики, які обладнані з урахуванням шкідливості виробництва та відповідають вимогам санітарних норм відповідно до Санітарних правил планування та забудови населених пунктів (затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 р. № 173);

- лабораторії, атестовані згідно з Порядком акредитації вимірювальних лабораторій (затв. наказом Держстандарту України від 05.11.1998 р. № 886).

Слід також відмітити, що дія зазначених Ліцензійних умов поширювалася на всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно- правових форм та форм власності, що провадять діяльність з пошуку (розвідки) корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони.

Крім того, на такий вид користування надрами як геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) законодавство передбачає отримання відповідного спеціального дозволу.

Дозволи надаються Мінприроди переможцям аукціонів з їх продажу або без проведення аукціону. В останньому випадку суб’єкт надрокористування разом із заявою про надання дозволу подає наступні документи:

1) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію або нотаріально засвідчена копія свідоцтва про реєстрацію;

2) нотаріально засвідчені копії установчих документів і довідки про включення до ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

3) копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (для фізичних осіб);

4) належним чином засвідчені погодження, передбачені порядком надання дозволів;

5) інформація про фінансово-економічні можливості заявника, які дають змогу проводити геологорозвідувальні роботи, а саме:

a. довідка про наявність порушеної згідно із законодавством процедури банкрутства або ліквідації;

b. відомості щодо податкового боргу, його розмір та оригінал довідки з державного реєстру податкових обмежень та обтяжень;

c. пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення;

d. програма робіт з геологічного вивчення ділянки надр (види робіт, їх обсяг та вартість, джерело фінансування, календарний план виконання за роками, ефективність можливого використання та очікувані техніко-економічні показники експлуатації ресурсів) у двох примірниках;

e. каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі;

f. проект угоди про умови користування надрами у двох примірниках.

6) графічні матеріали:

- оглядова карта (масштаб 1:200000);

- ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат;

- оглядова геологічна карта (масштаб 1:200000 - 1:50000) з лініями проектних геологічних розрізів;

- гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод);

- геологічні розрізи.

Додаються:

1) у разі проведення геологічного вивчення за рахунок коштів державного бюджету - засвідчена в установленому порядку виписка з пооб'єктного плану;

2) у разі розширення меж ділянки надр, наданої для геологічного вивчення:

a. копія дозволу на її геологічне вивчення;

b. результати проведення геологорозвідувальних робіт, які підтверджують факт, що родовище (площа) виходить за межі ділянки надр, наданої в користування для геологічного вивчення родовища (площі) або створення підземного сховища;

c. у разі використання природних ресурсів санаторними закладами:

- довідка (видана МОЗ для лікувальних закладів загальнодержавного значення та районною держадміністрацією для лікувальних закладів місцевого значення) про те, що лікувальний заклад є діючим та спеціалізується на використанні природних ресурсів виключно з лікувальною метою;

- перелік структурних підрозділів (філій, представництв тощо), які надають лікувальні послуги з використанням лікувальних природних ресурсів родовища, що надається у користування (за наявності);

- для власника цілісного майнового комплексу - нотаріально засвідчені документи, що підтверджують право власності на цілісний майновий комплекс.

Якщо суб’єкт права геологічного вивчення надр бере участь у відповідному аукціоні, то такий претендент має подати в строк та за адресою, зазначеними в оголошенні, відповідну заявку, в якій повинні міститися:

- заява про намір взяти участь в аукціоні із зазначенням назви і місцезнаходження ділянки надр, виду корисних копалин, відомостей про претендента (найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця), адреси, номера телефону, телефаксу, прізвища та посади керівника (для юридичної особи), електронної адреси;

- опис документів, що додаються до заяви, завірений належним чином уповноваженим представником заявника;

- нотаріально завірені копії свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і довідки про включення до ЄДР- ПОУ (для юридичних осіб);

- копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (для фізичних осіб - підприємців);

- документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру (для іноземних юридичних осіб);

- нотаріально завірені копії установчих документів (для вітчизняних та іноземних юридичних осіб);

- відомості про уповноважених осіб, які представлятимуть інтереси покупця на аукціоні;

- інформація про фінансові можливості претендента (довідки, видані установами банків, про наявність коштів, у тому числі запозичених, та про розрахункові рахунки, копії балансу та фінансового звіту за минулий рік, засвідчені його керівником, відомості про порушення згідно із законодавством процедури банкрутства або ліквідації, а також наявність податкового боргу та його розмір);

- інформація про техніко-технологічні та інші можливості ефективного використання надр з урахуванням специфіки вивчення та розробки певної ділянки надр;

- інформація про господарську діяльність у сфері користування надрами протягом останніх трьох років (назви і місцезнаходження ділянок надр, перелік видів робіт, результати роботи);

- документи, що підтверджують сплату вартості пакета аукціонної документації, завдатку;

- відомості про участь у попередніх аукціонах з продажу дозволів;

- інші відомості, подання яких передбачено аукціонним комітетом.

Крім того, надання надр у користування обов'язково погоджується заявником з:

1) Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними радами, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини загальнодержавного значення;

2) відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;

3) Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища або територіальними органами Мінприроди - на всі види користування надрами;

4) Державною екологічною інспекцією - на користування ділянками надр, що розташовані в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

5) Держпрацею - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою;

6) Адміністрацією Держприкордонслужби, Мінінфраструктури, Мінагрополітики - на користування ділянкою надр у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

7) Міноборони - на користування ділянкою надр у межах частини континентального шельфу, яка відведена для використання у складі військових та випробувальних полігонів.

Одним з основних суб’єктів права геологічного вивчення надр є державна геологічна служба України, яку згідно із ст. 5 Закону України «Про державну геологічну службу України» складають:

1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр;

2) державні підприємства, установи та організації з геологічного вивчення та використання надр, які входять до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр.

На сьогодні першим з наведених суб’єктів є Міністерство екології та

37

природних ресурсів України (до 2011 р. - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України - Мінприроди) - головний (провідний) ³⁷ Указ Президента України від 13.04.2011 р.

орган у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

У складі Мінприроди діє і йому підпорядковується Державна служба ге-

38

ології та надр України - Держгеонадра , далі - ДГН) (до 2011 р. - Державна геологічна служба), яка є урядовим органом державного управління. ДГН очолює голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони навколишнього природного середовища. Для узгодженого вирішення питань щодо визначення найважливіших напрямів діяльності в ДГН утворюється колегія у складі голови, його заступників та керівників підрозділів ДГН.

У перелік платних адміністративних послуг, які надаються Держгеонад-

• 39

рами включені:

1) надання спеціального дозволу на користування надрами за результатами продажу на аукціоні;

2) надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону;

3) видача ліцензії, видача копії ліцензії, переоформлення ліцензії, видача дубліката ліцензії на видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.

При Мінприроди також діє Державна комісія України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) - установа, що провадить науково-технічну діяльність, пов'язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.

З метою наукового забезпечення геологічного вивчення надр Мінприроди може створювати науково-дослідні установи та організації, що діють на підставі статутів або положень, затверджених відповідно до законодавства України.

Для проведення робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр, Мінприроди створює відповідні регіональні або територіальні підприємства, установи та організації.

Залежно від характеру виконуваних робіт і досліджень державні підприємства, діяльність яких спрямована на геологічне вивчення надр, відносяться до категорії стратегічно важливих, їм надається статус казенних та їх майно не підлягає приватизації.

³⁸ Указ Президента України від 06.04.2011 р. № 391/2011 "Про Положення про Державну службу геології та надр України" // Офіційний вісник України, 2011, № 29 (26.04.2011), ст. 1228.

³⁹ Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 705 "Про затвердження переліків платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством екології та природних ресурсів і Державною службою геології та надр" // Офіційний вісник України, 2011, № 51 (15.07.2011), ст. 2037.

Для функціонування єдиної державної інформаційної геологічної системи, метою якої є накопичення та надання інформації про надра (геологічної інформації), при Мінприроді діє спеціалізована науково-виробнича установа - державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» (далі - Геоінформ), яке має статус галузевого державного архіву.

Держава в особі Мінпророди є акціонером Національної акціонерної компанії «Надра України», яка утворена з метою підвищення ефективності управління підприємствами галузі геології і розвідки надр, задоволення потреби держави в нарощуванні мінерально-сировинної бази та отримання прибутку шляхом провадження господарської діяльності.

Чільне місце серед суб’єктів права геологічного вивчення надр посідає Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України ⁴⁰ (до 2011 р. - Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду) (далі - Держгірпромнагляд), що є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Серед основних завдань Держгірпромнагляду слід виділити організацію та здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань геологічного вивчення надр, їх охорони, а також використання мінеральної сировини.

Крім того, Держгірпромнагляд відповідно до покладених на нього завдань:

1) готує пропозиції щодо формування державної політики та визначення механізму її реалізації у сфері геологічного вивчення та охорони надр;

2) бере участь у межах своєї компетенції у розробленні проектів державних програм економічного розвитку в частині геологічного вивчення та охорони надр;

3) бере участь у здійсненні державного управління у сфері геологічного вивчення та охорони надр;

4) здійснює в установленому порядку державний гірничий нагляд, у тому числі з питань ведення робіт з геологічного вивчення та охорони надр;

5) формує державне замовлення на проведення науково-дослідних робіт з питань охорони праці в частині геологічного вивчення та охорони надр.

До кола суб’єктів геологічного вивчення надр слід віднести й першовідкривачів РКК. В Україні такими визнаються особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність.

⁴⁰ Указ Президента України від 06.04.2011 р. № 408/2011 "Про Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України" // Офіційний вісник України, 2011, № 29 (26.04.2011), ст. 1241

Першовідкривачами РКК в Україні можуть бути:

1) особи, які відкрили родовища унікальної, першої та другої групи, а також третьої групи родовищ чорних, кольорових, рідкісних і радіоактивних металів, золота, паливної сировини, алмазів, п'єзооптичної сировини, йодо-бромних вод, калійних солей, фосфоритів, пісків для скляної та сировини для цементної промисловості, самородної сірки, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, мінеральних і термальних вод, прісних підземних вод;

2) особи, які науково обґрунтували необхідність проведення пошуково- розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.

Матеріали про визнання першовідкривачами РКК в Україні працівників геологічних підприємств та організацій, а також інших громадян (крім працівників підприємств та організацій інших галузей, які ведуть геологорозвідувальні роботи) готують комісії у справах першовідкривачів РКК геологічних підприємств та організацій і надсилають їх на розгляд Комісії у справах першовідкривачів РКК Мінприроди для подальшого подання до Міжвідомчої комісії у справах першовідкривачів РКК при ДКЗ.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» сторонами угоди про розподіл продукції (далі - УРП) виступають інвестори і Кабінет Міністрів України та Верховна Рада Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що передається в користування на умовах УРП, які укладають угоду після її погодження з постійно діючою міжвідомчою комісією.

Постійно діюча міжвідомча комісія (далі - ПДМК) утворюється Кабінетом Міністрів України у складі представників державних органів, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України і уповноважена вирішувати питання з організації укладення та виконання УРП.

У разі потреби до роботи ПДМК залучаються відповідні виробничі та наукові організації, а також експерти і консультанти.

Робочим органом ПДМК є центральний орган виконавчої влади в галузі розвідки і використання надр.

Інвесторами можуть бути:

а) громадяни України;

б) іноземці;

в) особи без громадянства;

г) юридичні особи України або інших держав;

д) об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України,.

В якості вимог до вказаних інвесторів висувається необхідність мати відповідні матеріально-технологічні та економічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами, що повинно бути підтверджено документами, виданими згідно із законами (процедурами) країни інвестора.

У тому разі коли інвестором в угоді виступає об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, передбачених УРП.

Суб’єктами права геологічного вивчення надр також можуть виступати претенденти - іноземні або вітчизняні юридичні особи (група юридичних осіб) всіх форм власності, чи фізичні особи, які виявили бажання і подали заявку на участь у міжнародному конкурсі (тендері) на укладання контрактів на користування надрами.

До заявки на участь у тендері претендентом повинні додаватися матеріали із зазначенням:

а) юридичної назви претендента, який виявив бажання взяти участь у тендері;

б) відомостей про претендента, а саме:

- реквізитів (адреса, телефон, телекс, телефакс);

- складу керівництва (прізвище, посада);

- місця реєстрації;

- спеціалізації;

- чисельності працюючих;

- основного місця діяльності;

в) інформації щодо фінансової спроможності претендента:

- загального власного та позичкового капіталу;

- установ банків, що фінансують претендента (назва, адреса);

- завіреної копії фінансового балансу за попередній рік;

- результатів аудиторських перевірок діяльності за останні 3 роки;

г) виробничої інформації:

- короткої історичної довідки про діяльність претендента;

- відомостей про технології, виробничі потужності та обладнання, які використовуються претендентом у його діяльності;

- переліку заходів з охорони довкілля;

- переліку країн, де претендент виконував роботи протягом останніх 10

років;

д) фінансових документів, що засвідчують внесення плати за участь у тендері, пакету геологічної інформації, придбаного претендентом для складення програми робіт на об'єкті;

е) пропозицій щодо виконання умов тендеру, програми робіт та обсягів інвестицій;

є) обґрунтування та висновків, на яких базується програма робіт;

ж) інших матеріалів, визначених умовами тендеру.

С. 18.

Схема 4.2. Умови провадження господарської діяльності з пошуку (розвідки) корисних копалин

Схема 4.6. Органи, з якими узгоджується надання надр у користування

Схема 4.7. Функції Держпраці

5.