Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод

Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ

мінеральних підземних вод

Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 року N 32 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р.

Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України

від 5 грудня 2005 року N 295

(витяг)

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 р. N 1689, та пункту 7 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 432, з метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних вод та умов визначення їх підготовленості до промислового освоєння НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ мінеральних вод (далі - Інструкція), що додається.

2. Увести в дію Інструкцію з 1 травня 2002 року.

3. Із уведенням у дію Інструкції вважати такою, що не застосовується

на території України, "Инструкцию по применению классификации

эксплуатационных запасов подземных вод к месторождениям лечебных минеральных вод", затверджену головою Державної комісії по запасах корисних копалин при Раді Міністрів СРСР 6 червня 1984 р.

4.

4.1. У 5-денний термін після затвердження подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.2. У 15-денний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування та надсилання Інструкції до установ і організацій, що належать до сфери управління Мінекоресурсів України та зацікавлених організацій.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова ДКЗ

В. І. Ловинюков

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин

від 14 березня 2002 р. N 32 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N 320/6608

χ · · ΤΛ 1 # ··· # # #

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює:

вимоги до геологічного вивчення родовищ (ділянок родовищ) мінеральних вод відповідно до складності їх геологічної будови;

вимоги до підрахунку, геолого-економічної оцінки і державного обліку експлуатаційних (видобувних) запасів підземних мінеральних вод згідно з рівнем їх промислового значення;

умови, що визначають підготовленість даного родовища (ділянки родовища) до промислового освоєння;

основні принципи оцінки перспективних та прогнозних ресурсів мінеральних підземних вод у межах перспективних площ і територій та

ділянок надр.

(абзац п'ятий пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р. N 295)

1.2. Інструкція є обов'язковою для виконання підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт із пошуків і розвідки родовищ мінеральних вод, проектування і будівництво водозабірних споруд, експлуатацію родовищ мінеральних вод.

1.3. Інструкція розроблена згідно з такими законодавчими та нормативно-правовими актами:

Кодекс України про надра;

Водний кодекс України;

Закон України "Про державну геологічну службу України";

Закон України "Про курорти";

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432;

Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 N1689;

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512);

Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.95 N 75;

Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.97 N 1014, зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 19.01.98 N 42, від 07.03.2000 N 456, від 28.09.2000 N 1481, від

11.07.2001 N 822, від 26.10.2001 N 1426, від 28.02.2002 N 222;

постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2000 N 456 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод";

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи), затверджене наказом Мінекоресурсів України

16.07.2001 N 260, зареєстроване Мін'юстом України 30.07.2001 за N 648/5839.

1.4. Віднесення підземних вод до категорії мінеральних здійснюється відповідно до ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні" або ГСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні" на підставі довідки про кондиції, обґрунтованої бальнеологічним висновком установи, спеціально уповноваженої для цього Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України), де зазначаються кондиційні показники якості мінеральних вод, напрями і способи застосування, висновок щодо можливості їх промислового розливу.

1.5. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2000

N 456 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за

користування надрами для видобування мінеральних підземних вод" родовища мінеральних вод розподіляються на 3 групи за їхніми властивостями та на 3 категорії за поширеністю.

Групи мінеральних підземних вод:

природні столові;

лікувальні та лікувально-столові питні для внутрішнього використання;

лікувальні для зовнішнього використання.

Група мінеральних підземних вод визначається відповідно до ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні" або ГСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні" на підставі бальнеологічного висновку (довідки про кондиції) і вноситься до протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).

Категорії родовищ:

I категорія - родовища унікальних мінеральних підземних вод;

II категорія - родовища рідкісних мінеральних підземних вод;

III категорія - всі інші родовища мінеральних підземних вод.

1.6. Родовище мінеральних вод - це водний об'єкт у надрах з підрахованими експлуатаційними запасами і просторово визначеними межами, у якому утворились сприятливі умови для видобування й подальшого цільового використання мінеральних вод.

1.7. Ділянка родовища мінеральних вод - це просторово обмежена частина родовища мінеральних вод, виділена за геолого-структурними, гідрогеологічними, геоморфологічними умовами або за умовами розташування водозабірних споруд та іншими ознаками, у межах якої існують сприятливі умови для видобування мінеральних вод окремим водозабором.

1.8. Експлуатаційні запаси мінеральних вод - це підрахована за даними геологічного вивчення родовищ (ділянок) кількість мінеральних вод, яка може бути видобута з надр раціональними за техніко-економічними показниками водозаборами в заданому режимі експлуатації за умови відповідності якісних характеристик мінеральних вод вимогам установлених кондицій та допустимого рівня впливу на довкілля протягом розрахункового терміну водокористування.

1.9. Ресурси мінеральних вод (тут і далі за текстом під ресурсами

розуміють перспективні та прогнозні ресурси) - оцінені за даними

геологічного вивчення надр обсяги мінеральних вод, що характеризують потенційні можливості їх видобування з надр на відповідній території з визначеною забезпеченістю витрат (рівнів) підземних вод.

(пункт 1.9 у редакції наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р. N 295)

1.10. Експлуатаційні запаси мінеральних вод належить підраховувати й обліковувати, а ресурси оцінювати в кубічних метрах на добу. У разі нерівномірної циклічної потреби в мінеральній воді підрахунок і облік експлуатаційних запасів допускається проводити відповідно до циклічного режиму їх видобування протягом року.

(пункт 1.10 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р. N 295)

1.11. Експлуатаційні запаси мінеральних вод підраховуються в межах родовищ і їх ділянок.

Просторові межі родовищ та їх ділянок визначаються і обґрунтовуються, виходячи з гідрогеологічних умов, умов формування

експлуатаційних запасів мінеральних вод, надро-, водо- та

землекористування, і встановлюються під час проведення державної експертизи експлуатаційних запасів мінеральних вод відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512).

1.12. Ресурси мінеральних вод оцінюються в межах басейнів підземних вод, гідрогеологічних районів і окремих ділянок надр за даними спеціальних гідрогеологічних розрахунків.

(пункт 1.12 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р.

1.13. Підрахунок експлуатаційних запасів та оцінка ресурсів мінеральних вод проводяться за кожним типом вод окремо. Облік експлуатаційних запасів мінеральних вод здійснюється у розділі "Мінеральні води" в цілому.

(пункт 1.13 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р. N 295)

1.14. Видобування мінеральних вод здійснюється в умовах усталеного або неусталеного режимів фільтрації залежно від рівня забезпеченості експлуатаційних запасів поновлюваними джерелами формування.

1.15. В умовах усталеного режиму фільтрації видобування експлуатаційних запасів мінеральних вод повністю забезпечується відновлюваними джерелами формування. У цьому разі експлуатаційні запаси мінеральних вод слід підраховувати на необмежений термін використання за умови збереження джерел їх формування та збереження незмінності екологічного стану довкілля, що існував на момент підрахунку запасів.

1.16. В умовах неусталеного режиму фільтрації експлуатаційні запаси мінеральних вод не повністю забезпечуються поновлюваними джерелами формування. У такому випадку експлуатаційні запаси мінеральних вод належить підраховувати на обмежений термін водокористування. Розрахункове зниження рівня мінеральних вод при цьому не повинно перевищувати допустиме значення на кінець установленого терміну водокористування.

1.17. У процесі експлуатації як при усталеному, так і при неусталеному режимі фільтрації якість мінеральних вод може змінюватися в залежності від гідрохімічних умов родовища, наявності джерел забруднення та ін. Тому у всіх випадках підрахунку експлуатаційних запасів мінеральних вод необхідно обґрунтовувати відповідність якості води вимогам установлених кондицій для її цільового використання протягом розрахункового терміну водоспоживання.

1.18. Вимоги до порядку (режиму) експлуатації родовищ мінеральних вод визначаються водоспоживачами, а можливість застосування цього порядку (режиму) на родовищі слід визначати в процесі проведення робіт щодо оцінки його експлуатаційних запасів. У заявках на проведення геологорозвідувальних робіт слід зазначати: потребу у воді, термін уведення родовища в експлуатацію, цільове призначення використання мінеральної води, спосіб водовідбору, режим і розрахунковий період експлуатації родовища. У випадку, якщо в заявці термін експлуатації не визначений, для родовищ, що будуть експлуатуватися в умовах неусталеного режиму фільтрації, він приймається таким, що дорівнює 25 років.

1.19. Вибір ділянок для розвідувальних робіт належить узгоджувати із замовником геологорозвідувальних робіт, органами, що здійснюють державне управління в галузі використання і охорони підземних вод, землевласником (землекористувачем) та з державними органами, що здійснюють санітарно- епідеміологічний та ветеринарний нагляд з наданням ними висновків про можливість розміщення водозабору мінеральних вод і організації зони санітарної охорони.

Якщо для організації зони санітарної охорони потрібен благоустрій території, то необхідний комплекс заходів перед проведенням розвідки потрібно узгодити з органами місцевого самоврядування або, за їх дорученням, з місцевими органами виконавчої влади і, якщо такі заходи планується виконувати за рахунок користувача надр, врахувати витрати на їх здійснення в геолого-економічному обґрунтуванні освоєння родовища мінеральних вод.

2. Розподіл родовищ мінеральних вод за складністю геологічної будови, гідрогеологічних та інших умов формування експлуатаційних

запасів

2.1. Складність геологічної будови, гідрогеологічних умов родовищ мінеральних вод визначається характером залягання, будовою водоносних горизонтів, мінливістю потужності і фільтраційних властивостей водовмісних порід, особливостями джерел формування кількісних і якісних показників їх експлуатаційних запасів, а також водогосподарськими і еколого-геологічними умовами.

З урахуванням цього, родовища мінеральних вод поділяються на три групи:

1- ша група. Родовища з простими гідрогеологічними, гідрохімічними та гірничо-геологічними умовами, які характеризуються спокійним заляганням водоносних горизонтів, витриманою потужністю та однорідними фільтраційними властивостями водовмісних порід і гідрохімічними показниками цільового водоносного горизонту в межах зони формування експлуатаційних запасів мінеральних вод. Основні джерела формування цих запасів можуть бути кількісно визначені в процесі розвідувальних робіт, що забезпечує проведення обґрунтованого гідродинамічного та гідрохімічного прогнозу роботи проектного водозабору мінеральних вод та його впливу на

довкілля. Водогосподарські умови стабільні, характеризуються наявністю достовірної інформації і можуть бути легко враховані в прогнозах.

2- га група. Родовища зі складними гідрогеологічними, гідрохімічними та гірничо-геологічними умовами, які характеризуються складністю геологічної будови, значною мінливістю потужностей і неоднорідністю фільтраційних властивостей водовмісних порід, складними гідрохімічними умовами, що створюють можливість змін якості мінеральної води у часі, які можуть бути спрогнозовані лише наближено. Частина джерел формування експлуатаційних запасів і їх кількісні зміни у процесі експлуатації визначаються надійно, а частина може бути встановлена лише наближено. Оцінка впливу проектного водозабору на довкілля можлива на якісному рівні або не на всій площі впливу водозабору з однаковим рівнем достовірності. Водогосподарські умови досить складні, характеризуються наявністю декількох водоспоживачів у зоні впливу проектного водозабору, прогноз взаємного впливу від роботи водозаборів ускладнюється фільтраційною мінливістю водовмісних порід.

3- тя група. Родовища з дуже складними гідрогеологічними,

гідрохімічними та гірничо-геологічними умовами, що характеризуються високим рівнем мінливості потужності та фільтраційних властивостей водовмісних порід, нестійкістю гідрохімічних показників у просторі і часі, їх мінливістю для різних рівнів збудження цільового водоносного горизонту. Джерела формування експлуатаційних запасів можуть бути оцінені лише наближено. Вплив проектного водозабору на довкілля може оцінюватись лише на якісному рівні із застосуванням методу природно-техногенних аналогів. Водогосподарські умови дуже складні, відзначаються

нестабільністю роботи водоспоживачів у зоні впливу проектного водозабору, що в умовах складної фільтраційної неоднорідності водовмісних порід значно знижує достовірність прогнозних показників їх взаємовпливу.

2.2. Під час визначення групи складності родовища для зарахування його до групи більш високої складності достатньо, щоб хоч один із зазначених вище критеріїв відповідав цій групі.

Віднесення родовища (ділянки) мінеральних вод до тої або іншої групи потребує обґрунтування в кожному конкретному випадку.

2.3. У разі оцінки експлуатаційних запасів мінеральних вод за даними

35

джерельного стоку група складності родовища не визначається. ^[36]