Припинення права власності.
У своєму житті люди не лише набувають власність, але водночас і втрачають її — право власності в цьому випадку припиняється. Будь- яка особа може прийняти рішення про відчуження свого майна — його продаж, дарування тощо.
Вона має право відмовитися від свого права власності, навіть знищити майно, що їй належить.Право власності може бути припинено в тому випадку, коли особа за законом не має права бути власником цього майна. Так, якщо в громадянина виявлено вогнепальну зброю, на яку він не має права, її буде вилучено й право власності на цю зброю буде припинено. Іноді власнику можуть надати час для добровільного відчуження майна, яке він не може мати у власності.
Якщо майно, яке належить особі, є пам’яткою історії та культури, то воно може бути вилучено з метою забезпечення його збереження. Викуплена пам'ятка історії та культури переходить у власність держави. Так само може бути примусово вилучено приватні земельні ділянки, будинки тощо, якщо це необхідно для будівництва нових доріг, інших важливих об’єктів. Порядок вилучення в цих випадках визначається законом.
Іноді право власності може бути припинено у випадку, коли власник майна має певні невиконані зобов’язання — борги, непогашені кредити тощо. В цьому випадку майно може бути вилучено для погашення цих зобов’язань, також можлива конфіскація майна за рішенням суду у випадках, передбачених законом (як покарання, при порушеній митних правил тощо).
Передбачено також можливість здійснення реквізиції.
Ознайомтеся з витягом із Цивільного кодексу України та визначте прошла здійснення реквізиції в різних ситуаціях.
1. У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього й повного відшкодування його вартості (реквізиція).
З Цивільного кодексу України Стаття 353. Реквізиція
2. В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.
3. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується.
4. Оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, може бути оскаржена в суді.
5. У разі реквізиції майна його попередній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
5.