Поняття та мета покарання.
Наслідком притягнення особи до кримінальної відповідальності є, як правило, застосування щодо неї покарання, передбаченого Кримінальним кодексом України. Покарання — це захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання завжди призначається від імені держави, першими словами вироку суду, без якого не може бути призначене покарання, є слова «іменем України». Після того як вирок набрав законної сили, він стає обов’язковим для всіх.
Покарання може бути застосоване тільки до особи, яка вчинила злочин, і є для неї карою за вчинене. На особу, до якої застосоване покарання, накладаються певні обмеження фізичного, морального та матеріального характеру. При цьому покарання має лише особистий характер — законодавство України виключає колективну відповідальність, відповідальність юридичної особи.
Покарання тягне за собою судимість і є правовою оцінкою вчиненого злочину та особи злочинця.
Покарання має певну мету. Першою метою покарання, як вже зазначалося, є кара (відплата) за вчинений особою злочин. Тим самим покарання певною мірою відновлює соціальну справедливість. Суспільство й держава зацікавлені в тому, щоб особа, яка вчинила злочин, змінила своє ставлення до закону, його дотримання та порушень. Саме тому другою метою покарання с
виправлення, перевиховання злочинця. Цьому мають сприяти визначений законом режим відбуття покарання, праця, до якої засуджений залучається, виховна робота, яка з ним проводиться, тощо. І нарешті, покарання має запобігати вчиненню нових злочинів як самим засудженим (спеціальна превенція), так і іншими особами (загальна превенція). Спеціальна превенція передбачає створення умов, які запобігатимуть скоєнню нових злочинів засудженим. Адже навряд чи, перебуваючи в місцях позбавлення волі, злочинець зможе продовжувати свою злочинну діяльність, особа, щодо якої застосоване покарання — заборона займати певні посади чи займатися певною діяльністю, також позбавляється можливості вчиняти нові злочини, подібні до попередніх. Водночас чимало інших людей, не причетних до злочину, утримаються від учинення злочинів, знаючи про можливі їх наслідки — у цьому полягає загальна превенція.
Кримінальний кодекс України зазначає, що «покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність».
1.