Поняття кримінального права

В «Юридичному словнику» вказано, що термін «кримінальний» походить від латинського criminalis, від crimen (crimins) і перекладається як віднесений до злочину, злочин. Звідси і назва однієї з галузей української системи права - кримінальне право.

Норма закону

Кримінальне право - це система (сукупність) юридичних норм, прийнятих Верховною Радою України, у яких визначається, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання мають застосовуватися до осіб, що їх вчинили.

Для допитливих (з історії поняття)

Вперше про кримінальне право згадується у творах римських юристів, а викладати кримінальне право почали в Італії у Болонському університеті наприкінці XII ст. Початок українського кримінального права пов’язаний з виникненням давньоруської держави. На території України першими правовими актами були договори з Візантією київських князів Олега (911) та Ігоря (944), у яких можна знайти окремі норми кримінального права. Але найбільше значення серед правових пам’яток тієї доби має «Руська правда». У Запорозькій Січі своїх кримінальних законів не було. Покарання призначалися на підставі звичаєвого права.

Кримінальне право виконує функції:

• охоронну, вона вважається головною, тому що основним завданням даної галузі права є захист (тобто охорона) суспільства від найбільш небезпечних правопорушень (злочинів);

• попереджувальну (превентивну), яка передбачає попередження здійснення особою, яка вчинила злочин, нових, а також застереження від скоєння протиправних дій іншими особами;

• виховну, яка з допомогою правових норм інформує людей про неприпустимі для суспільства діяння і прищеплює їм важливість дотримання певних правил соціальної поведінки;

• регулятивну, яка допомагає регулювати поведінку людини в ризикованих ситуаціях.

2.