ЗАКОН УКРАЇНИ Про міжнародні договори України

(Закон утратив чинність на підставі Закону N1906-1V (1906-15) від 29.06.2004, ВВР, 2004, N50, ст. 540, але був чинним на момент укладення Будапештського меморандуму 4 грудня 1994 р.) (Відомості Верховної Ради

України (ВВР), 1994, N10, ст.

Цей Закон встановлює порядок укладення, виконання і денонса­ції міжнародних договорів України з метою належного забезпечен­ня національних інтересів, здійснення цілей, завдань та принципів зовнішньої політики України, закріплених в Конституції України (254к/96-ВР).

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон застосовується до всіх міжнародних договорів Укра­їни — міждержавних, міжурядових і міжвідомчих, регульованих нор­мами міжнародного права, незалежно від їх форми і найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол, обмін листами або нота­ми, інші форми і найменування міжнародних договорів).

2. Для цілей цього Закону поняття «укладення міжнародного до­говору України» охоплює ведення переговорів з метою підготовки тексту міжнародного договору, прийняття тексту міжнародного до­говору чи встановлення його автентичності та висловлення згоди на обов’язковість міжнародного договору для України.

Стаття 2. Міжнародні договори України

1. Міжнародні договори України укладаються з іноземними дер­жавами та міжнародними організаціями від імені: України; Уряду; міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

2. Від імені України укладаються міжнародні договори:

а) політичні, територіальні, мирні;

б) що стосуються прав та свобод людини;

в) про громадянство;

г) про участь України в міждержавних союзах та інших міждер­жавних об’єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки;

д) про військову допомогу та стосовно направлення контингенту Збройних Сил України до іншої країни чи допуску збройних сил іно­земних держав на територію України;

е) про використання території та природних ресурсів України;

є) яким за згодою Сторін надається міждержавний характер.

3. Від імені Уряду укладаються міжнародні договори з економіч­них, торговельних, науково-технічних та інших питань, що нале­жать до його компетенції.

4. Від імені міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України укладаються міжнародні договори з пи­тань, що належать до їх компетенції.

II. УКЛАДЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ

Стаття 3. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів

1. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України подаються Уряду України Міністерством закордонних справ Укра­їни.

2. Інші міністерства і центральні органи державної виконавчої влади подають Уряду України пропозиції щодо укладення міжнарод­них договорів України разом з Міністерством закордонних справ України або за погодженням з ним.

3. Порядок подання пропозицій щодо укладення міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади міжнародних договорів міжвідомчого характеру визначається Уря­дом України.

4. У пропозиціях обґрунтовується необхідність укладення міжна­родного договору, визначаються можливі політичні, правові, мате­ріальні та фінансові наслідки його укладення, вказуються суб’єкти виконання міжнародного договору, пропонується склад делегації чи представник України для ведення переговорів, прийняття тек­сту міжнародного договору чи встановлення його автентичності. До них додається проект міжнародного договору та у разі необхідності проект рекомендацій делегації чи представнику України.

5. Уряд України розглядає внесені пропозиції і не пізніш як у деся­тиденний термін подає їх разом з відповідними висновками Прези­дентові України, а щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, приймає рішення про укладення такого договору України.

6. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України можуть подаватися Республікою Крим в особі її вищих органів зако­нодавчої і виконавчої влади.

7. Пропозиції про укладення міжнародних договорів України, які встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві Укра­їни, подаються до Уряду України за погодженням з Міністерством юс­тиції України.

Стаття 4. Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України Рішення про проведення перегово­рів і про підписання міжнародних договорів України приймаються:

а) щодо договорів, які укладаються від імені України, — Президен­том України;

б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Уря­дом України;

в) щодо договорів, які укладаються від імені міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України, — в поряд­ку, встановленому Урядом України.

Стаття 5. Повноваження на укладення міжнародного договору України

1. Ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнародного дого­вору, прийняття тексту міжнародного договору чи встановлення його автентичності та підписання міжнародного договору України здій­снюється лише уповноваженими на те особами.

2. Президент України, Прем’єр-міністр України і Міністр закордон­них справ України мають право вести переговори і підписувати між­народні договори України без спеціальних повноважень.

3. Глава дипломатичного представництва України в іноземній дер­жаві або глава представництва України при міжнародній організації мають право вести без спеціальних повноважень переговори про укла­дення міжнародного договору України відповідно з державою перебу­вання або в рамках відповідної міжнародної організації.

4. Повноваження на ведення переговорів і підписання міжнарод­них договорів України надаються:

а) щодо договорів, які укладаються від імені України, — Президен­том України;

б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Уря­дом України або за його дорученням — Міністерством закордонних справ України;

в) щодо договорів міжвідомчого характеру — відповідним міністер­ством або іншим центральним органом державної виконавчої влади

разом із Міністерством закордонних справ України.

Стаття 6. Делегація чи представник України для укладення міжна­родного договору України

1. Делегація чи представник України, наділені повноваженнями від­повідно до пунктів 1 і 4 статті 5 цього Закону, зобов’язані вести пере­говори чи здійснювати інші дії відповідно до наданих їм повноважень та з урахуванням рекомендацій Міністерства закордонних справ Укра­їни.

2. Делегація чи представник України за погодженням з Міністер­ством закордонних справ України подають Президентові України чи Урядові України звіт про виконання даних їм рекомендацій. Звіт по­винен містити висновки щодо наступних дій України стосовно укла­дення міжнародного договору.

Стаття 7. Ратифікація міжнародних договорів України (Положення частини першої статті 7 щодо порядку підписання закону про рати­фікацію міжнародного договору України втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного суду N 9-рп/2000 (уОО9_Р71О-ОО) від 12.07.2000)

1. Ратифікація міжнародних договорів України здійснюється Вер­ховною Радою України шляхом ухвалення спеціального закону про ра­тифікацію, який підписується Головою Верховної Ради України.

2. Ратифікації підлягають міжнародні договори України:

а) політичні (про дружбу, взаємну допомогу і співпрацю, про ней­тралітет), загальноекономічні (про економічну та науково-технічну співпрацю), з загальних фінансових питань, з питань позики та креди­ту, територіальні, мирні;

б) що стосуються прав та свобод людини і громадянина;

в) про громадянство;

г) про участь в міждержавних союзах та інших міждержавних об’єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки;

д) про військову допомогу та стосовно направлення контингенту Збройних Сил України до іншої країни чи допуску збройних сил іно­земних держав на територію України;

е) про історичне та культурне надбання народу України;

є) виконання яких обумовлює зміну діючих чи ухвалення нових за­конів України;

ж) інші міжнародні договори, ратифікація яких передбачена зако­ном чи самим міжнародним договором.

3. Територіальні міжнародні договори України і міжнародні дого­вори України, передбачені підпунктами «в» та «г» пункту 2 цієї статті,

ратифікуються законом України, що ухвалюється двома третинами голосів народних депутатів від фактичної кількості народних депута­тів України, повноваження яких визнані і не припинені достроково у встановленому законодавством порядку.

4. Пропозиції щодо схвалення Президентом України або Урядом України міжнародних договорів України і щодо їх ратифікації пода­ються Президентові України або Урядові України Міністерством за­кордонних справ України самостійно чи спільно або за погодженням з іншими міністерствами та центральними органами державної вико­навчої влади.

5. Президент України або Уряд України розглядають пропозиції щодо схвалення договорів і приймають відповідні рішення про подан­ня їх Верховній Раді України на ратифікацію.

6. Подані на ратифікацію міжнародні договори України попередньо розглядаються постійною Комісією Верховної Ради України у закор­донних справах, а в разі необхідності — іншими постійними комісіями Верховної Ради України.

7. Якщо постійна Комісія Верховної Ради України у закордонних справах або інші постійні комісії Верховної Ради України встановлять наявність розбіжностей між договором, поданим на ратифікацію, і Конституцією України, договір надсилається до Конституційного Суду України для отримання висновку про його відповідність Консти­туції України. (Пункт сьомий статті 7 вводиться в дію з часу утворення Конституційного суду згідно з Постановою ВР N 3768-12 від 22.12.93)

8. Якщо на ратифікацію подано міжнародний договір, виконання якого потребує ухвалення нових законів України, проекти законів про ратифікацію та про зміни до законодавчих актів подаються на розгляд Верховної Ради України разом і ухвалюються одночасно.

9. Якщо міжнародний договір України містить положення, що су­перечать Конституції України (254к/96-ВР), його ратифікація можли­ва після внесення відповідних змін до Конституції України.

10. Верховна Рада України з урахуванням висновків відповідних по­стійних комісій розглядає подані на ратифікацію Президентом Украї­ни або Урядом України міжнародні договори України і ухвалює відпо­відні рішення.

11. На підставі рішення про ратифікацію Голова Верховної Ради України підписує ратифікаційну грамоту, яка засвідчується підписом Міністра закордонних справ України.

Стаття 8.

договорів України на зберігання депозитаріям здійснюються Мініс­терством закордонних справ України або за його дорученням — ди­пломатичним представництвом України чи представництвом України при міжнародній організації.

Стаття 9. Затвердження міжнародних договорів України, які не по­требують ратифікації

1. Затвердження міжнародних договорів України, які не потребу­ють ратифікації, але потребують затвердження, здійснюється:

а) щодо договорів, які укладаються від імені України, — Президен­том України. Рішення Президента України про затвердження міжна­родного договору України приймається у формі указу;

б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Уря­дом України. Рішення Уряду України про затвердження міжнародного договору України приймається у формі постанови. 2. Затвердження міжнародних договорів України міжвідомчого характеру провадиться в порядку, що визначається Урядом України.

Стаття 10. Приєднання до міжнародних договорів або їх прийняття

1. Рішення про приєднання України до міжнародних договорів або їх прийняття ухвалюються:

а) щодо договорів, які потребують ратифікації, — Верховною Радою України у формі закону;

б) щодо договорів, які не потребують ратифікації, і приєднання до яких або прийняття яких провадиться від імені України, — Президен­том України у формі указу;

в) щодо договорів, які не підлягають ратифікації, і приєднання до яких або прийняття яких провадиться від імені Уряду України, — Уря­дом України у формі постанови.

2. Рішення про приєднання до міжнародних договорів міжвідомчо­го характеру або їх прийняття ухвалюються в порядку, що визначаєть­ся Урядом України.

Стаття 11. Підписання міжнародних договорів України. Уразі, коли міжнародний договір набирає чинності з моменту його підписання, згода на обов’язковий характер його положень висловлюється у фор­мі підписання міжнародного договору уповноваженою на те особою відповідно до статті 5 цього Закону.

III. ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ

Стаття 12. Дотримання міжнародних договорів України.

1. Міжнародні договори України підлягають неухильному дотри­манню Україною відповідно до норм міжнародного права.

2. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних дого­ворів Україна виступає за те, щоб і інші учасники двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, неухильно виконували свої зобов’язання, що випливають з цих до­говорів.

Стаття 13. Забезпечення виконання міжнародних договорів Укра­їни Президент України і Уряд України вживають заходів щодо забез­печення виконання міжнародних договорів України.

Стаття 14. Виконання зобов’язань за міжнародними договорами України.

1. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Республіки Крим, інші державні органи, до ком­петенції яких входять питання, що регулюються міжнародними до­говорами України, забезпечують виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами Українською Стороною, стежать за здій­сненням прав, які випливають з таких договорів для Української Сто­рони, і за виконанням іншими учасниками міжнародних договорів їх зобов’язань.

2. Зазначені державні органи, а також підприємства, установи та організації зобов’язані надавати Міністерству закордонних справ України інформацію, що стосується виконання міжнародних догово­рів України.

Стаття 15. Загальний нагляд за виконанням міжнародних догово­рів України

1. Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів Украї­ни здійснює Міністерство закордонних справ України.

2. На вимогу органів, що застосовують міжнародні договори Укра­їни, Міністерство закордонних справ України повинно надати офі­ційну інформацію стосовно питань, що виникають у зв’язку з вико­нанням міжнародного договору України.

3. У разі неналежного виконання зобов’язань, взятих на себе за міжнародними договорами Українською Стороною, Міністерство закордонних справ України інформує про це Президента України або Уряд України для вжиття необхідних заходів.

Стаття 16. Заходи, що вживаються у разі порушення міжнародного договору України іншими його учасниками

1. У разі порушення зобов’язань за міжнародним договором Укра­їни іншими його учасниками Міністерство закордонних справ Укра­їни, інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Республіки Крим за погодженням з Міністерством закордонних

справ України подають Президентові України або Урядові України пропозиції про вжиття необхідних заходів відповідно до норм між­народного права.

2. У разі суттєвого порушення міжнародного договору України іншими його учасниками, а також в інших випадках, передбачених нормами міжнародного права, такий договір може бути денонсовано у порядку,встановленому статтями 23 і 24 цього Закону.

Стаття 17. Дія міжнародних договорів України на території Укра­їни

1. Укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід’ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм націо­нального законодавства.

2. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбу­лось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбаче­ні законодавством України, то застосовуються правила міжнародно­го договору України.

Стаття 18. Пропозиції про внесення змін і доповнень до законо­давства України у зв’язку з укладенням міжнародного договору Укра­їни У випадках, коли для виконання міжнародного договору України необхідно ухвалення закону України чи постанови Верховної Ради України, указу Президента України, постанови Уряду України, заін­тересовані міністерства, інші центральні органи державної виконав­чої влади України, Уряд Республіки Крим за погодженням з Міністер­ством юстиції України у встановленому порядку подають пропозиції про прийняття відповідного акта.

Стаття 19. Пролонгація міжнародного договору України Міжна­родний договір України може бути пролонгований відповідно до умов, визначених самим міжнародним договором.

IV. ОПУБЛІКУВАННЯ, РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ТЕКСТІВ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ

Стаття 20. Опублікування міжнародних договорів Україниі. Дого­вори, що набрали чинності для України, — ратифіковані договори і договори, затвердження, прийняття або приєднання до яких здійсне­но на підставі рішень відповідно Верховної Ради України або Прези­дента України, договори, що набрали чинності з моменту підписан­ня їх Президентом України, публікуються у "Відомостях Верховної Ради України", в газеті Верховної Ради України та у "Зібранні діючих міжнародних договорів України".

2. Договори, що набрали чинності для України, міжнародні дого­вори, що не потребують ратифікації, затвердження, прийняття або приєднання відповідно Верховною Радою України або Президентом України, а також договори, прийняття або приєднання до яких було здійснено на підставі рішень Уряду України, публікуються у "Зібран­ні постанов Уряду України" та в газеті Уряду України.

3. Порядок опублікування міжнародних договорів України між­відомчого характеру, що набрали чинності, визначається Урядом України.

4. Якщо міжнародний договір України має автентичний текст дер­жавною мовою України, — публікується автентичний текст держав­ною мовою України.

5. У разі, коли міжнародний договір України не має автентичного тексту державною мовою України, — публікується один з автентич­них текстів іноземною мовою, а також офіційний переклад держав­ною мовою України, здійснений Міністерством закордонних справ України.

Стаття 21. Реєстрація міжнародних договорів України Реєстрація міжнародних договорів, що набрали чинності для України, здійсню­ється Міністерством закордонних справ України у Секретаріаті Ор­ганізації Об’єднаних Націй та у відповідних органах інших міжнарод­них організацій.

Стаття 22. Зберігання текстів міжнародних договорів України

1. Оригінали текстів міжнародних договорів України зберігають­ся Міністерством закордонних справ України.

2. Порядок зберігання міжнародних договорів України міжвідом­чого характеру визначається Урядом України.

V. ДЕНОНСАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ

Стаття 23. Пропозиції про денонсацію міжнародних договорів України

1. Пропозиції про денонсацію міжнародних договорів України подаються Міністерством закордонних справ України, іншими мі­ністерствами та відомствами Уряду України відповідно до порядку, встановленого статтею

З цього Закону для внесення пропозицій про укладення міжнарод­ного договору.

2. Уряд України вносить відповідні пропозиції Президентові Укра­їни або Верховній Раді України.

Стаття 24. Денонсація міжнародних договорів України

1. Денонсація міжнародних договорів України здійснюється за­коном України, указом Президента України, постановою Уряду Ук­раїни.

2. Денонсація міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, договорів, прийняття або приєднання до яких було здійснено на підставі рішень Верховної Ради України, здійснюється Верховною Радою України у формі закону.

3. Територіальні міжнародні договори України і міжнародні до­говори України, передбачені підпунктами "в" та "г" пункту 2 статті 7 цього Закону, денонсуються законом України, що ухвалюється дво­ма третинами голосів народних депутатів від фактичної кількості на­родних депутатів України, повноваження яких визнані і не припине­ні достроково у встановленому законодавством порядку.

4. Постійна Комісія Верховної Ради України у закордонних спра­вах, а в разі необхідності й інші постійні комісії Верховної Ради України попередньо розглядають подані для денонсації міжнародні договори України і дають відповідні висновки.

5. Денонсація міжнародних договорів України, укладених Пре­зидентом України, які не потребували ратифікації, прийняття або приєднання Верховною Радою України, провадиться Президентом України у формі указу.

6. Денонсація міжнародних договорів, укладених Урядом України і які не потребували ратифікації, прийняття або приєднання Верхов­ною Радою України, провадиться Урядом України.

7. Денонсація міжнародних договорів України міжвідомчого ха­рактеру провадиться в порядку, що визначається Урядом України.

Стаття 25. Інформування Верховної Ради України стосовно між­народних договорів Верховна Рада України впродовж тридцяти днів має бути поінформована про укладення та припинення міжнародних договорів України, стосовно яких ратифікація чи денонсація не пе­редбачені.

Президент України Л. КРАВЧУК

м. Київ, 22 грудня 1993 року

N3767-ХІІ