Вступне слово
У сучасних умовах ефективність будь-якої сфери людської діяльності, зокрема й такої специфічної, як розслідування кримінальних правопорушень, прямо залежить від рівня її забезпечення необхідною інформацією.
Суттєве місце в розслідуванні належить даним, отриманим з різноманітних інформаційних систем. Сьогодні майже жодне кримінальне провадження не розслідується без використання реєстраційних даних.Необхідність накопичення та обробки інформації для неодноразового її використання в подальшому свого часу ініціювала появу значної кількості інформаційних систем у різних сферах людської діяльності. У кожній з таких систем знайшла відображення частка інформації про об’єкт — та, що призначена сприяти вирішенню завдань, задля яких була створена певна система. Це призвело до того, що інформація про об’єкти матеріального світу розсіялась різними інформаційними системами, як за рівнем зосередження, так і службовою та відомчою належністю.
Динаміка розвитку системи криміналістичної реєстрації як однієї з головних складових техніко-криміналістичного забезпечення наочно демонструє необхідність використання новітніх досягнень науки і техніки з метою оптимізації процесу виявлення, фіксації та пізнання інформації. Однак очевидно, що ці процеси стримуються відсутністю належного правового регулювання, незадовільною організацією використання наукового потенціалу.
На розвиток інформаційного забезпечення розслідування суттєво вплинула інформатизація суспільства, що почалася наприкінці минулого тисячоліття. Нові інформаційні технології та комп’ютерна техніка надали обліковій діяльності новий якісний імпульс розвитку.
Вони склали умови для інтеграції різних за змістом та формою відображення інформації інформаційних систем, створення систем, що включать величезну кількість розподілених баз даних, з можливістю доступу до інформації з будь-якої віддаленої точки.
Сучасні автоматизовані інформаційно-пошукові системи самостійно в автоматичному режимі здійснюють аналіз і синтез інформації всієї кількості розподілених баз даних, дозволяють виявляти зв’язки між окремими об’єктами та системами, у яких на облік взято однакові об’єкти. При цьому вони здані самостійно, за формами, що в них реалізовані, формувати відповіді на запити і видавати користувачеві інформацію в зручній для сприйняття формі у вигляді таблиць, схем із встановленими зв’язками між елементами схеми, частки топографічної карти чи плану з позначеними на них об’єктами тощо. Інформатизація суспільства, розширення кола різноманітних послуг та засобів, що сприяють підвищенню рівня добробуту населення, привела до появи значної кількості автоматизованих інформаційних систем. Предметом обліку в них є та частина інформації про об’єкт, що сприяє вирішенню певної низки завдань, які ставляться перед системою. У сукупності ж вони несуть значні обсяги інформації про об’єкти матеріального світу та події, яка в певній ситуації може набути криміналістичного значення і бути використаною для встановлення істини в провадженні. Значний інформаційний потенціал містять бази даних соціальних мереж, використання яких у розслідуванні також має певні перспективи.Не викликає сумніву те, що сучасний правоохоронець має володіти знаннями на такому рівні, який би дозволяв йому орієнтуватись у сукупності інформаційних систем незалежно від їх цільового призначення та відомчої належності, і за необхідності міг отримати інформацію, яка б сприяла вирішенню питань у кримінальному провадженні, що розслідується. При цьому він повинен усвідомлювати, що ряд інформаційних систем містять інформацію, яка охоплюється поняттям «персональні дані», має обмежений доступ, складає банківську чи іншу таємницю. Відповідно, використовувати її він може лише безпосередньо для вирішення завдань, пов’язаних із розслідуванням конкретного кримінального правопорушення, суворо дотримуючись вимог чинного законодавства.
При підготовці підручника авторами оброблено значний обсяг наукових та науково-методичних джерел з теми дослідження, усі автори мають значний досвід науково-педагогічної діяльності та роботи в практичних підрозділах правоохоронних органів.
Сподіваюся, що ця книга допоможе курсантам та студентам вищих навчальних закладів України, які здійснюють підготовку юристів, отримати необхідні знання з побудови та використання інформаційних систем, познайомитися з професійними програмними продуктами, що дають змогу вирішувати прикладні завдання в рамках кримінальних проваджень.
Головний науковий співробітник Київського регіонального центру Національної академії правових наук України доктор юридичних наук, професор академік Національної академії правових наук України заслужений діяч науки і техніки України
М.Я. СЕГАЙ