Регіональне та місцеве самоврядування та управління

Переходячи до аналізу регіонального та місцевого самоврядування та управління зразу зазначимо, що відповідно до законів про місцеве управління 1972 р. та 1985 р. Англія, Уельс, Шотландія та Північна Ірландія, а також британська столиця при деяких спільних рисах управляється по-різному.

Так, Англія розділена на 39 графств; 36 міських округів. Графства у свою чергу діляться на 296 округів, а округи у свою чергу майже на 10000 тис. сільських приходів.

Уельс поділений на 8 графств, 37 округів, а низові одиниці називаються не приходами, а общинами.

Натомість у Шотландії створено 9 регіонів, 53 округи, 3 острівних території і 1343 общини. Щодо Північної Ірландії, то з 1922 р. по 1972 р. діяв парламент під назвою “стормонт” (двопалатний парламент Північної Ірландії). Однак центральні органи влади Великої Британії зберегли своє верховенство щодо державних органів Північної Ірландії у зв’язку з боротьбою з тероризмом (“Шейн фейн” (“Ми самі”), ІРА).

І насамкінець, Великий Лондон поділений на 32 райони, за винятком центрального Сіті, яким управляє лорд-мер, радники, шерифи і інші високопоставлені особи.

Всі адміністративні одиниці (за винятком приходів і общини, в яких проживає менше 150 осіб) управляються зборами, які є юридичними особами. Приходи общин без рад управляються зборами виборців.

Ради графств, округів і міських округів вибираються на 4 роки і оновлюються перші 3 роки щорічно на 1/3, ради приходів і общин обираються на 3 роки без права ротації. Головою виконавчої влади є голова ради, який обирається радою із свого складу і керує апаратом професійних службовців.

До компетенції рад графств входить: поліція, пожежна охорона, землекористування, дороги (за винятком магістральних і мостів), соціальна служба, освіта, бібліотеки, музеї, працевлаштування молоді, продовольство, місця відпочинку.

До компетенції округів входять: податки, заводи і заклади, житлове будівництво, стоянки автотранспорту, збут відходів і кладовища, боротьба з шумом, соціальне забезпечення.

До компетенції приходів і общин: розподіл земельних ділянок, промисли, туризм, автобусні стоянки, пішохідні доріжки.

В результаті реформи М. Тетчер і Дж. Мейджора в британському суспільстві відмічається втрата впливу місцевих органів управління. Цілий ряд питань життєдіяльності перейшов в компетенцію центральної влади. Зокрема, місцева влада втратила контроль над охороною здоров’я, питаннями водокористування, над деякими аспектами діяльності поліції, над визначенням стандартів при виробництві м’яса. Натомість більше уваги пропонується звернути органам місцевого самоврядування на бездомність, соціальну допомогу, переробку відходів.

Серйозно вдарила по фінансовому становищу місцевих рад націоналізація податку на підприємства. В результаті 85% коштів іде в центр, а це веде до росту податків на місцевому рівні. У 1997 році Велика Британія підписала Європейську хартію про місцеве самоврядування (1985 р.), після чого у 2000 році відбулися вибори міських зборів та мера Лондона. До речі, діючий мер Лондона має чи не найбільшу популярність і підтримку лондонців, дякуючи як своїй далекоглядній політиці, так і екстравагантному зовнішньому вигляду і поведінці.

Підводячи підсумок, зазначимо, що майже тисячолітнє існування Великобританії, дієвість та еластичність конституції, стабільність політико- партійної системи, ефективність управління в центрі та місцях, дозволяє цій державі ефективно вирішувати внутрішні та зовнішньополітичні проблеми та виклики, які стоять перед її громадянами.