Передмова
Розпад соціалістичного табору й тотальна відмова в Європі від радянського типу управління державою поставили перед країнами складне завдання: у стислі строки створити відповідний інститут, який забезпечував би функціонування нової системи цінностей посткомуністичного суспільства під, так би мовити, «магією конституції».
Однією з таких інституцій поправу вважається спеціалізований конституційний контроль. Разом з тим у постсоціалістичних країнах становлення цієї установи відбувається в «епоху перехідного суспільства». Цей непростий етап у житті держави ставить перед владними інститутами складні завдання - зберегти у своїй діяльності політичну нейтральність й незалежність. Конституційний Трибунал Республіки Польща є одним з небагатьох органів, який власним функціонуванням довів можливість працювати неупереджено і об’єктивно, навіть у ситуації конституційної кризи.Сьогодні Конституційний Трибунал виступає не тільки як інструмент гарантування верховенства Конституції, а й як засіб забезпечення прав і свобод людини і громадянина, виконує роль арбітра у вирішенні спорів між центральними конституційними органами влади та є засобом забезпечення демократичних засад діяльності політичних партій. Для України, де спеціалізований орган конституційної юрисдикції не наділений таким широким колом повноважень, досвід Польської держави є надзвичайно корисним.
Республіка Польща здійснила масштабні конституційно-правові перетворення, які дали їй змогу порівняно швидко набути членства в Європейському Союзі, що є одним із пріоритетних напрямів державної політики України. Тож, цілком очевидним є важливість наукового осмислення і дослідження теорії та практики функціонування спеціалізованого органу конституційного контролю в Республіці Польща, яка є країною молодої демократії.
З огляду на предмет дослідження при написанні роботи використовувались праці польських фахівців з конституційного права, а саме Б.
Банашака, В. Врубеля, Л. Гарлицького, М. Домагали, Д. Дудека, М. Зубіка, Є. Олівняка, П. Сарнецького, Я. Тжинського, 3. Чешейка-Сохацького, Є. Яворського та багатьох інших.Попри відсутність у вітчизняній юридичній науці комплексного дослідження інституту конституційного контролю у Республіці Польща окремі питання польського конституційного контролю знайшли своє відображення в працях вітчизняних вчених Ю. Г. Барабаша. М. С. Горшеньової. К. О. За- коморної. В. М. Кампа. М. С. Кельмана. В. Б. Ковальчука. О. М. Мироненка. О. В. Новикова. М. А. Нуделя, В. Є. Скоморохи, І. Д. Сліденка, А. О. Селіва- нова, А. А. Стрижака, М. Д. Савенка. В. О. Ріяки, Ю. М. Тодики, В. М. Шаповала. Л. П. Юзькова та ін.
Значна увага окремим питанням статусу органів конституційної юрисдикції приділена у роботах російських вчених І. А. Алебастрової. С. В. Боботова. В. Б. Баглая, М. В. Вітрука. В. В. Лазарева. В. В. Маклакова. А. А. Мішина. Т. І. Овсепян, С. М. Пастернак, Б. А. Страшуна. В. Є. Чиркіна. Ю. Л. Шуль- женка та ін.
Монографія підготовлена на основі кандидатської дисертації та є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним науково-практичним дослідженням конституційного контролю в Республіці Польща, у результаті чого сформульовано низку нових положень і висновків.
Мета монографії полягає у комплексному розкритті сутності інституту конституційного контролю в Республіці Польща, розробці та формулюванні теоретичних висновків і науково обгрунтованих пропозицій щодо місця спеціалізованого органу конституційної юрисдикції в системі вищих органів державної влади та у виявленні особливостей проваджень, що їх здійснює Конституційний Трибунал Республіки Польща.
Авторка висловлює щиру подяку своєму науковому керівнику члену- кореспонденту Національної академії правових наук України, доктору юридичних наук, професору, завідувачу кафедри міжнародного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» М. В. Буроменському за високопрофесійні поради та підтримку.
Окремі слова вдячності вельмишановним рецензентам, які були і опонентами по моїй кандидатській дисертації - доктору юридичних наук, професору. члену-кореспонденту Національної академії правових наук України Ю. Г. Барабашу, кандидату юридичних наук, доценту В. В. Марченку - за доброзичливе ставлення та конструктивні зауваження.
Висловлюю подяку колективу кафедри міжнародного права та колективу кафедри державного будівництва та місцевого самоврядування - за сприяння у підготовці роботи порадами, зауваженнями, щоденним неформальним спілкуванням.
Авторка сподівається, що сформульовані в монографії теоретичні положення, пропозиції та рекомендації будуть корисними для подальших наукових досліджень, а також використані у навчальному процесі.