<<
>>

ОСНОВНИЙ ЗАКОН ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

(витяги)
(23 травня 1949 р.)
ПРЕАМБУЛА
Усвідомлюючи свою відповідальність перед Богом і людьми,
натхненний бажанням охороняти свою національну і державну
єдність і служити справі миру в усьому світі як рівноправний член в
об'єднаній Європі, німецький народ...прийняв у силу своєї установ-
чої влади дійсний Основний закон Федеративної Республіки Німеч-
чини.
Відділ І.
ОСНОВНІ ПРАВА
Стаття 1.
1.
Людська гідність непорушна. Поважати і захищати її -
обов'язок будь-якої державної влади.
2. Виходячи з цього німецький народ у силу цього визнає недо-
торканні і невідчужувані права людини як основу будь-якого людсь-
кого суспільства, світу і справедливості у світі.
3. Нижченаведені основні права зобов'язують законодавство,
виконавчу владу і правосуддя як безпосередньо діюче право.
Стаття 2.
1.
Кожен має право на вільний розвиток своєї особистості,
оскільки він не порушує прав інших і не йде проти конституційного
порядку чи морального закону.
2. Кожний має право на життя і на особисту недоторканність.
Свобода особи непорушна. Втручання в ці права допускаються
тільки на підставі закону.
Стаття 3.
1. Усі люди рівні перед законом.
2. Чоловіки і жінки рівноправні.
3. Нікому не може бути заподіяний збиток чи надана перевага че-

рез ознаки його статі, походження, раси, мови, батьківщини і місця народження, віросповідання, релігійних чи політичних переконань. Стаття 4.

1. Свобода віросповідання, совісті і свобода проголошення релігійних і суспільних поглядів непорушні.

2. Гарантується безперешкодне відправлення релігійних об­ рядів.

3. Ніхто не може бути примушений проти своєї совісті до військової служби на стройових посадах. Подробиці установлює фе­ деральний закон.

Стаття 5.

1. Кожний має право вільно висловлювати і поширювати свої думки усно, письмово, за допомогою зображень і безперешкодно чер­ пати знання з загальнодоступних джерел. Свобода друку і свобода інформації за допомогою радіо і кіно гарантується. Цензури не існує.

2. Межі цих прав указуються приписами загальних законів, зако­ нодавчих постанов про охорону молоді і правом на честь особистості.

3. Мистецтво і науки, дослідження і викладання вільні. Свобода викладання не звільняє від вірності Конституції.

Стаття 14.

1. Власність і право спадкування гарантуються. Зміст і межі їх установлюються законами.

2. Власність зобов'язує.

Користування нею повинно одночасно служити загальному благу.

3. Примусове відчуження допускається тільки для загального блага. Відчуження може провадитися тільки відповідно до закону чи на підставі закону, що регулює порядок і розміри відшкодування. Відшкодування визначається зі справедливим обліком загального блага й інтересів сторін. У випадку суперечок про розміри відшкоду­ вання воно може встановлюватися в загальному судовому порядку.

Стаття 15. Земля, природні ресурси і засоби виробництва мо­жуть бути з метою усуспільнення передані в суспільну власність чи іншим видам суспільного господарства відповідно до закону, що ре­гулює порядок і розміри відшкодування. У відношенні відшкодуван­ня діють відповідно пропозиції 3 і 4 пункти 3 статті 14.

Стаття 16.

1. Німецьке громадянство не може бути віднятим. Втрата грома­дянства може наступити тільки на підставі закону, а проти волі

424

зацікавленої особи - лише в тому випадку, якщо вона не стає осо­бою, що не має громадянства.

2. Жоден німець не може бути виданий іноземній державі. Осо­би, які переслідуються за політичні переконання, користуються пра­вом притулку.

Стаття 17. Кожний має право як окремо, так і спільно з іншими особами звертатися письмово з проханнями чи скаргами в компе­тентні установи чи до народного представництва.

Відділ II. ФЕДЕРАЦІЯ І ЗЕМЛІ

Стаття 20.

1. Федеративна Республіка Німеччини є демократичною і соціальною федеративною державою.

2. Уся державна влада похідна від народу. Вона здійснюється народом шляхом виборів і голосувань і через посередництво спеціальних органів законодавства, виконавчої влади і правосуддя.

3. Законодавство зв'язане конституційним ладом, виконавча влада і правосуддя - законом і правом.

Стаття 21.

1. Партії сприяють формуванню політичної волі народу. Вони можуть вільно утворюватися. Внутрішня їхня організація повинна відповідати демократичним принципам. Вони повинні представляти публічний звіт про джерела своїх коштів.

2. Партії, що за своїми цілями чи поведінкою своїх прихиль­ ників прагнуть завдати шкоди основам вільного демократичного по­ рядку, або усунути його, або поставити під загрозу існування Феде­ ративної Республіки, протиконституційні.

Питання щодо протикон- ституційності вирішує Федеральний конституційний суд.

3. Подробиці регулюються федеральним законодавством.

Відділ VII. ЗАКОНОДАВСТВО ФЕДЕРАЦІЇ

Стаття 70.

1. Землі мають право законодавства в тій мірі, у якій дійсним Основним законом права законодавчої влади не надані Федерації.

425

2. Розмежування компетенції Федерації і земель установ­люється відповідно до розпоряджень дійсного Основного закону про виняткову і конкуруючу законодавчу компетенцію.

Стаття 71. У сфері виняткової законодавчої компетенції Феде­рації землі мають право законодавства лише тоді й остільки, коли й оскільки вони спеціально уповноважені на це федеральним законом.

Стаття 72.

і. У сфері конкуруючої законодавчої компетенції землі мають право законодавства лише тоді й остільки, коли й оскільки Феде­рація не використовує своїх прав законодавства.

2. У цій сфері Федерація має право законодавства, якщо існує необхідність у федеральному законодавчому регулюванні, тому що:

1) яке-небудь питання не може бути ефективно врегульовано за­ конодавством окремих земель;

2) врегулювання якого-небудь питання законодавством однієї землі може порушити інтереси іншої чи землі всієї країни в цілому;

3) цього вимагає дотримання правової чи економічної єдності, зокрема однаковості життєвих умов на території не лише однієї землі.

Стаття 73. Федерація володіє винятковою законодавчою компе­тенцією у наступних питаннях:

1) зовнішні відносини, а також оборона, включаючи військову службу чоловіків, що досягли вісімнадцяти років, і захист цивільно­ го населення;

2) громадянство Федерації;

3) свобода пересування, паспорта, еміграції й імміграція, видача;

4) валюта, грошовий обіг, карбування монети, режим міри і ва­ ги, установлення точного часу;

5) митна і торгова єдність території, договори про торгівлю і суд­ ноплавство, свобода товарного обігу, товарних обігів і платіжних роз­ рахунків із закордоном, включаючи митну і прикордонну охорону;

6) залізниці Федерації і повітряне сполучення;

7) пошта, телеграф, телефон, радіо;

8) правове становище осіб, що знаходяться на службі Федерації і безпосередньо залежних від її корпорацій публічного права;

9) правова охорона промислової власності, авторське, патентне і видавниче право;

10) співробітництво Федерації і земель у галузі кримінальної

426

поліції й охорони Конституції, установа федерального відомства кримінальної поліції і міжнародна боротьба зі злочинами;

11) статистика для цілей Федерації.

Стаття 74. Конкуруюча законодавча компетенція поширюється на наступні сфери:

1) цивільне право, кримінальне право і виконання вироків, судо­ устрій, судочинство, адвокатура, нотаріат і юридична консультація;

2) акти цивільного стану;

3) право союзів і зборів;

4) перебування і постійне проживання іноземців;

5) охорона пам'ятників німецької культури від вивозу за кордон;

6) справи про біженців і вигнанців;

7) державне соціальне забезпечення;

8) громадянство земель;

9) військові збитки і їхнє відшкодування;

10) піклування про інвалідів війни, жертви війни, що залишили­ ся в живих, про колишніх військовополонених і захоронения полег­ лих воїнів;

11) господарське право (гірська справа, промисловість, енерге­ тичне господарство, ремесла, кустарна промисловість, торгівля, банківська і біржова справа, приватне страхування);

12) робоче право, включаючи організацію виробництва, охорону праці і посередництво у наймі, соціальне страхування, включаючи страхування від безробіття;

13) сприяння науково-дослідній роботі;

14) право примусового відчуження, оскільки воно стосується справ, згаданих у статтях 73 і 74;

15) перехід землі і земельної власності, природних ресурсів і за­ собів виробництва у суспільну власність чи у суспільне господарст­ во інших форм;

16) запобігання зловживань економічною могутністю;

17) сприяння виробництву в сільському і лісовому господарст­ вах, забезпечення постачання продовольством, ввіз і вивіз продукції сільського і лісового господарства, рибальство у відкритому морі і в прибережних водах, охорона узбережжя;

18) перехід власності на землю, земельне право і сільськогоспо­ дарську оренду, житлова справа, поселення, хутори;

427

С.К.Бостан, С. М. Тимченко

19) заходи проти загальнебезпечних і заразних захворювань лю­ дей і тварин, допуск до лікарських і інших медичних професій і до виробництва лікарських засобів, торгівля ліками, лікарськими засо­ бами, наркотиками й отрутою;

20) охорона торгівлі продовольством, предметами широкого вжитку, предметами першої необхідності, фуражем, насінним і по­ садковим матеріалом для сільського і лісового господарства і захист дерев і рослин від хвороб і шкідників;

21) судноплавство у відкритому морі й у прибережних водах, водні пізнавальні знаки, внутрішнє судноплавство, метеорологічна служба, морські канали і внутрішні водні шляхи загального значення;

22) рух по дорогах, автомобільна справа, спорудження і нагляд за справністю доріг далекого сполучення;

23) рейкові шляхи, крім федеральних залізниць і за винятком гірських залізниць.

Стаття 75. Федерація має право з дотриманням умов, передба­чених статтею 72, видавати загальні розпорядження з наступних пи-таннь:

1) правове становище осіб, що знаходяться на державній службі земель, громад і інших корпорацій публічного права;

2) загальне правове становище засобів масової інформації і кіно;

3) мисливська справа, охорона природи і мальовничих місць;

4) розподіл землі й упорядкування території і водний режим;

5) прописка і виписка. Стаття 76.

1. Законопроекти вносяться в Бундестаг Федеральним урядом, членами Бундестагу або Бундесратом.

2. Законопроекти Федерального уряду насамперед подаються в Бундесрат. Бундесрату належить право висловитися про них протя­ гом трьох тижнів.

3. Законопроекти Бундесрату представляються Бундестагу че­ рез Федеральний уряд, що зобов'язаний висловити щодо них свою точку зору.

Стаття 77.

1. Федеральні закони приймаються Бундестагом. Після прийнят­тя вони негайно передаються Бундесрату через Голову Бундестагу.

<< | >>
Источник: Бостан С.К., Тимченко С.М.. Державне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури,2005. - 504 с. 2005

Еще по теме ОСНОВНИЙ ЗАКОН ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -