КОНСТИТУЦІЯ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (витяги)

(Прийнята громадянами Литовської республіки на референдумі 25 жовтня 1992 року)

Глава III. СУПІЛЬСТВОІ ДЕРЖАВА

Стаття 41

Навчання осіб віком до 16 років є обов'язковим.

Навчання у державних (самоврядних) загальноосвітніх, про­фесійних школах та навчальних закладах вищого рівня є безоплат­ним.

Вища освіта доступна всім відповідно до здібностей кожної лю­дини. Громадянам, які успішно навчаються у державних вищих на­вчальних закладах, гарантується безоплатне навчання.

Стаття 42

Культура, наука та дослідження, а також викладання є вільни­ми.

Держава надає підтримку культурі та науці, приділяє увагу охо­роні пам'яток та цінностей історії, мистецтва та інших пам'яток і цінностей культури Литви.

Духовні та матеріальні інтереси автора, пов'язані з науково-технічною, культурно-художньою творчістю, захищаються й охоро­няються законом.

Стаття 43

Держава визнає традиційні у Литві церкви та релігійні ор­ганізації, а інші церкви та релігійні організації - в тому разі, якщо во­ни мають підтримку в суспільстві та їх вчення і обряди не суперечать законові й моралі.

Визнані державою церкви та інші релігійні організації мають права юридичної особи. Церкви та релігійні організації вільно про­повідують своє вчення, відправляють свої обряди, мають молитовні будинки, благодійні заклади та школи для підготовки служителів культу.

Церкви та релігійні організації вільно діють згідно зі своїми ка­нонами і статутами.

420

Становище церкви та інших релігійних організацій у державі встановлюється угодою або законом.

Проповідування церквами та релігійними організаціями вчення, інша релігійна діяльність, а також молитовні будинки не можуть ви­користовуватися з метою, що суперечить Конституції та законам.

У Литві немає державної релігії.

Стаття 44

Цензура засобів масової інформації забороняється.

Держава, політичні партії, політичні та громадські організації, інші інституції або особи не можуть монополізувати засоби масової інформації.

Стаття 45

Національні спільноти громадян самостійно займаються спра­вами своєї національної культури, освітою, благодійністю, взаємодо­помогою.

Держава надає підтримку національним спільнотам.

Глава IV. НАРОДНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ПРАЦЯ

Стаття 46

Господарство Литви ґрунтується на праві приватної власності, на особистій свободі господарської діяльності та особистій ініціативі.

Держава надає підтримку суспільне корисним господарським зусиллям та ініціативі.

Державою регулюється господарська діяльність таким чином, щоб вона слугувала для загального блага народу.

Законом забороняється монополізувати виробництво та ринок, охороняється свобода чесної конкуренції.

Держава захищає інтереси споживача.

Стаття 47

Земля, внутрішні води, ліси, парки на правах власності можуть належати лише громадянам Литовської Республіки та державі.

Земельні ділянки на правах власності відповідно до встановле­них законами порядку та умов можуть належати іноземній державі для заснування її дипломатичних та консульських установ.

421