Європейська система захисту прав людини.
Європейський Союз був створений як економічне і політичне об’єднання, без повноважень у сфері захисту прав людини. Однак в процесі свого еволюційного розвитку все більше уваги в програмах ЄС приділяється правам людини.
Однією з умов вступу до ЄС майбутніх держав-учасниць є діюча система охорони прав і свобод.З регіональних систем захисту прав людина, європейська система вважається найбільш досконалою. Вона ґрунтується на положеннях Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
7 грудня 2000 р. на засіданні Європейської ради була прийнята Хартія основних прав Європейського Союзу, яка стала правовим документом з найбільш повним переліком громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав.
Сьогодні серед основних органів Європейського Союзу найзначнішу роль у сприянні забезпеченню та захисту прав людини відіграє Рада Європи. Вона є політичною міжурядовою організацією, головною сферою діяльності якої є саме захист прав і свобод людини. Статутними органами Ради Європи, які діють у сфері захисту прав людини є Комітет міністрів та Парламентська асамблея
Постійним органом Ради Європи, який розглядає скарги на порушення статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є Європейський суд з прав людини.
Європейська система захисту прав людини передбачає також функціонування інституту Комісара Ради Європи з прав людини. Резолюція Комітету міністрів Ради Європи щодо цього питання була прийнята 7 травня 1999 р. У ній було визначено повноваження та функції Комісара. У статті 1 зазначається, що він покликаний сприяти реалізації інформаційно- просвітницької діяльності у сфері прав людини і формуванню поваги до прав людини. Важливі положення щодо діяльності Комісара містяться у статті 3 Резолюції. У ній зазначається, що комісар сприяє ефективному дотриманню та практичній реалізації прав людини у повному обсязі; консультує та інформує щодо питань захисту прав людини і запобіганню їх порушення; підтримує діяльність національних омбудсменів; визначає можливі недоліки у законодавстві та практичній діяльності держав-членів щодо дотримання прав людини; сприяє ефективному дотриманню закріплених у документах Ради Європи стандартів і заохочує їх імплементацію у національне законодавство держав-членів; подає Комітету міністрів або Парламентській асамблеї та Комітету міністрів доповідь, щодо конкретних, визначених ним, питань; готує щорічну доповідь; співпрацює з іншими міжнародними установами у сфері дотримання і захисту прав людини.
Повноваження Комісара та функції Європейського суду з прав людини чітко розмежовані. Комісар не може розглядати індивідуальні скарги фізичних осіб, оскільки в таких випадках передбачена можливість звернення до механізму Європейського суду з прав людини. Водночас він може аналізувати законодавство та правозастосовну практику держав-членів Ради Європи. Це повноваження якого позбавлений Європейський суд з прав людини, оскільки його механізм починає діяти лише після надходження звернення про порушення прав людини.
4.