Суб'єкт обов'язку сповіщення про зібрання

Громадяни, у разі наявності у них бажання провести мирне зібрання, зобов'язані завчасно сповістити про свій намір відповідний адміністративний орган. Формулюючи наведене конституційне положення, законодавець використав термін «громадянин» у формі множини - громадяни, що, однак, не свідчить про те, що за межами сформульованого обов'язку знаходиться окремий громадянин чи іноземець або представник юридичної особи.

Безпосереднім суб'єктом цього обов'язку є організатор мирного зібрання, тобто та особа, яка, як правило, закликає чи запрошує інших осіб до участі у зібранні. Якщо до участі в одному зібранні громадян

запрошують різні особи, то кожну з них необхідно визнати організатором. Проте це не виключає можливості делегування організатором (ідеологом) мирного зібрання такого обов'язку іншій особі, яка може виконувати цю функцію від імені організатора мирного зібрання. Найбільш наочно таке «розшарування» функцій можна спостерігати у випадках, коли проведення мирного зібрання ініціюється політичною партією (її керівництвом). У такій ситуації сповіщення про мирне зібрання, як правило, здійснюється від імені (за дорученням) керівництва партії іншою особою - членом партії або членом її правління, якому, відповідно, у такій ситуації доцільно надавати статус керівника зібрання. З огляду на це варто запропонувати законодавцю передбачити цю особливість у майбутньому законі про мирні зібрання, провівши чітке розмежування функцій (статусу) організатора та керівника зібрання.

Викладене стосується насамперед тих зібрань, що плануються заздалегідь. Відповідно, спонтанні зібрання як одна з незаборонених форм мирних зібрань у переважній більшості випадків не мають організатора, що, однак, не виключає можливості наділення учасниками такого зібрання певної особи функціями його керівника.

2.2.