Статус виборчої комісії як юридичної особи
Особливий аспект правового статусу виборчих комісій як державних органів становить наявність у деяких з них статусу юридичної особи. Так, юридичною особою є Центральна виборча комісія (частини третьої статті 1 Закону «Про Центральну виборчу комісію» [868]); статус юридичної особи наданий законом окружним виборчим комісіям загальнонаціональних виборів (частина п'ята статті 25 Закону «Про вибори народних депутатів України» [734], частина четверта статті 22 Закону «Про вибори Президента України» [739]), територіальним виборчим комісіям місцевих виборів (частина п'ята статті 20 Закону «Про місцеві вибори» [808]).
Водночас дільничні виборчі комісії, утворені під час будь-яких виборів, такого статусу не мають (частина шоста статті 25 Закону «Про вибори народних депутатів України» [734], частина п'ята статті 22 Закону «Про вибори Президента України» [739], частина сьома статті 20 Закону «Про місцеві вибори» [808]). Пояснення різниці між цими статусами змушує звернутися до цивілістичного поняття юридичної особи у контексті статусу державних органів.ЦК України розрізняє дві категорії юридичних осіб - юридичні особи приватного і публічного права (частина друга статті 81 [1163]). Виборчі комісії, утворені розпорядчими актами органів державної влади (Верховної Ради України, Центральної виборчої комісії, інших виборчих комісій), у цьому сенсі належать до категорії юридичних осіб публічного права. Однак внаслідок недостатнього наукового вивчення особливостей останньої категорії розуміння статусу виборчих комісій як юридичних осіб далеке від однозначного. Підкреслимо, що статус юридичної особи для виборчої комісії як цивільноправовий є допоміжним порівняно з її основним - публічноправовим статусом як державного органу. Він лише забезпечує певну (обмежену) участь виборчої комісії у цивільному обігу, надаючи можливість розпоряджатися бюджетними коштами, наданими у її розпорядження для матеріально-технічного та кадрового забезпечення підготовки та проведення виборів.
У цьому сенсі більш доцільним було б формулювання «виборча комісія має цивільно-правовий статус юридичної особи» (а не «є юридичною особою»).Зауважимо, що переносити статус юридичної особи у сферу публічноправових відносин немає підстав. Як зазначає В. Кравчук, «юридична особа - цивільно-правова категорія, і її застосування для регулювання інших суспільних відносин не виправдане ні теоретично, ні практично» [456, с.77]. Тим більше це стосується юридичних осіб публічного права. Тому наявність чи відсутність статусу юридичної особи не впливає на обсяг публічноправової дієздатності; так, дільничні виборчі комісії, не маючи статусу юридичної особи, позбавлені повноважень у сфері цивільного обігу (зокрема, використання бюджетних коштів чи укладання цивільно-правових угод), однак володіють достатньою власною правосуб'єктністю у публічноправовій (насамперед виборчій) сфері, зокрема, адміністративно-процесуальною правоздатністю та дієздатністю для участі у судовому розгляді виборчих спорів.
Більше того, виборча комісія як юридична особа (як і будь-який державний орган) є нетиповим суб'єктом цивільноправових відносин. Взагалі кажучи, відповідно до статті 91 ЦК України юридичні особи наділяються загальною (цивільною) правоздатністю [1163]. «Загальна правоздатність більш конкретно означає, що юридична особа може бути власником як речей, так і прав та вимог, володільцем, стороною угоди, спадкоємцем, партнером комерційних юридичних осіб і т.д., тобто може взяти участь у всіх видах цивільно-правових відносин, які закон юридичним особам не забороняє» [1169, с.167]. Водночас у дійсності цивільна правоздатність виборчої комісії істотно обмежена її статусом державного органу, тобто є спеціальною. Така нетипова правоздатність юридичної особи характерна для державних органів, що могло б бути підставою для їх виділення в окрему підкатегорію юридичних осіб у межах категорії юридичних осіб публічного права[936], на відміну від державних чи комунальних підприємств. Ця проблема виходить за межі нашого дослідження.
9.2.