ПРОЦЕДУРА ГОЛОСУВАННЯ
Голосування як окремий етап виборчого процесу (див. підрозділ 8.3.2) має складну процедурну побудову. Аналіз цієї процедури дозволяє виділити чотири обов'язкові її складові (процедурні кроки), що реалізуються під час голосування виборця.
Такими кроками є:1) ідентифікація особи виборця;
2) надання виборцю можливості голосувати (видання йому виборчого бюлетеня чи забезпечення доступу до інших технологічних засобів голосування);
3) заповнення виборцем бюлетеня (у паперовій чи електронній формі);
4) вкидання бюлетеня у виборчу скриньку чи інша еквівалентна дія, внаслідок якої подальший вплив виборця на зміст виборчого бюлетеня стає неможливим.
Кожен з цих процедурних кроків є обов'язковим і виконує свою специфічну функцію. Ідентифікація виборця забезпечує подання голосу належним суб'єктом активного виборчого права і водночас дотримання вимог особистого та одноразового голосування. Надання ідентифікованому виборцю можливості голосувати забезпечує йому технологічну можливість виразити власну волю. Заповнення виборчого бюлетеня є центральним кроком, який слугує офіційному фіксуванню змісту волевиявлення виборця. Нарешті, вкидання бюлетеня до скриньки є завершальним кроком, який позбавляє виборця можливостей подальшого впливу на зміст волевиявлення і надає можливість офіційного врахування його волі. Важливо підкреслити, що з наведених чотирьох кроків лише останній реалізує волевиявлення виборця; три попередні мають підготовчий характер. Таким чином, актом голосування (подання виборцем голосу) є вкидання бюлетеня у скриньку (чи його еквівалент, технологічно реалізований інакше); без цього кроку голосування виборця слід вважати незавершеним (таким, що не відбулося).
Спосіб технологічної реалізації цих обов’язкових процедурних кроків визначає прийнятий спосіб голосування, який розуміємо як сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на забезпечення процедури голосування виборця.
Найбільш поширений традиційний стандартний спосіб голосування - у приміщенні для голосування на відповідній виборчій дільниці у день голосування; іноді цей механізм голосування називають голосуванням на виборчій дільниці. Проте прагнення забезпечити можливості голосування для якнайширшого кола виборців (носіїв права голосу) має наслідком запровадження інших - т. зв. альтернативних - способів голосування, які відомі також під назвою «голосування відсутніх» (absentee voting). До них належать[792]: дострокове голосування, голосування за місцем перебування, голосування за дорученням, а також дистанційні способи голосування (remote voting) - голосування поштою та дистанційне електронне голосування[793] (через Інтернет чи спеціально створену мережу).
Вітчизняне виборче право визнає лише один альтернативний спосіб - голосування за місцем перебування виборця, - яким можуть скористатися виборці, нездатні самостійно пересуватися[794]. Інші механізми «голосування відсутніх» в Україні не застосовуються.
При розгляді принципів інституту голосування необхідно враховувати технологічні особливості різних способів голосування стосовно оцінки ступеня здатності забезпечити дотримання цих принципів. У зв’язку з цим доцільно поділити усі зазначені технологічні способи на три групи: голосування у контрольованому середовищі, голосування у частково контрольованому середовищі та голосування у неконтрольованому середовищі[795].
Голосування відбувається у контрольованому середовищі, якщо виборець голосує у спеціально адаптованому приміщенні, де присутні члени дільничної виборчої комісії та спостерігачі, які здійснюють публічний контроль за дотриманням вимог виборчого законодавства, у тому числі таємності голосування.
Класичним зразком голосування у контрольованому середовищі є стандартний спосіб голосування виборця в належно обладнаному приміщенні для голосування процедури голосування відбуваються під організаційним контролем членів виборчої комісії та публічним контролем спостерігачів з дотриманням умов, які забезпечують особистий та одноразовий характер голосування; і навіть заповнення виборцем бюлетеня проводиться в умовах контролю щодо дотримання встановлених законом умов, які гарантують таємне та вільне волевиявлення виборця.
Отже, контрольованість середовища голосування жодним чином не означає контролю за змістом волевиявлення виборців.Всі інші технологічні способи голосування в тих чи інших аспектах містять істотні відхилення від ідеалу стандартного способу. Найбільш далекими від стандартного є дистанційні способи голосування - поштове та електронне, за яких усі чотири кроки процедури голосування відбуваються без організаційного та публічного контролю, тобто у неконтрольованому середовищі.
Для інших альтернативних способів голосування характерне часткове відхилення від умов стандартного способу - непристосоване приміщення, організація голосування частиною складу виборчої комісії, відсутнє або обмежене спостереження, як для дострокового голосування чи голосування за місцем перебування[796], чи неконтрольоване самим виборцем волевиявлення, як це має місце при голосуванні за дорученням. Ці способи голосування відбуваються у частково контрольованому середовищі.
Особливості дотримання кожного із принципів інституту голосування в умовах цих технологічних способів голосування розглянуті нижче.
7.2.