ПРОЦЕДУРА ГОЛОСУВАННЯ

Голосування як окремий етап виборчого процесу (див. підрозділ 8.3.2) має складну процедурну побудову. Аналіз цієї процедури дозволяє виділити чотири обов'язкові її скла­дові (процедурні кроки), що реалізуються під час голосування виборця.

1) ідентифікація особи виборця;

2) надання виборцю можливості голосувати (видання йому виборчого бюлетеня чи забезпечення доступу до інших технологічних засобів голосування);

3) заповнення виборцем бюлетеня (у паперовій чи електронній формі);

4) вкидання бюлетеня у виборчу скриньку чи інша еквівалентна дія, внаслідок якої подальший вплив виборця на зміст виборчого бюлетеня стає неможливим.

Кожен з цих процедурних кроків є обов'язковим і виконує свою специфічну функ­цію. Ідентифікація виборця забезпечує подання голосу належним суб'єктом активного виборчого права і водночас дотримання вимог особистого та одноразового голосування. Надання ідентифікованому виборцю можливості голосувати забезпечує йому технологічну можливість виразити власну волю. Заповнення виборчого бюлетеня є центральним кроком, який слугує офіційному фіксуванню змісту волевиявлення виборця. Нарешті, вкидання бюлетеня до скриньки є завершальним кроком, який позбавляє виборця можливостей подальшого впливу на зміст волевиявлення і надає можливість офіційного врахування його волі. Важливо підкреслити, що з наведених чотирьох кроків лише останній реалі­зує волевиявлення виборця; три попередні мають підготовчий характер. Таким чином, актом голосування (подання виборцем голосу) є вкидання бюлетеня у скриньку (чи його еквівалент, технологічно реалізований інакше); без цього кроку голосування виборця слід вважати незавершеним (таким, що не відбулося).

Спосіб технологічної реалізації цих обов’язкових процедурних кроків визначає прийнятий спосіб голосування, який розуміємо як сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на забезпечення процедури голосування виборця.

Найбільш поширений традиційний стандартний спосіб голосування - у приміщенні для голосування на відповідній виборчій дільниці у день голосування; іноді цей механізм голосування називають голосуванням на виборчій дільниці. Проте прагнення забезпечити можливості голосування для якнайширшого кола виборців (носіїв права голосу) має на­слідком запровадження інших - т. зв. альтернативних - способів голосування, які відомі також під назвою «голосування відсутніх» (absentee voting). До них належать^[792]: достроко­ве голосування, голосування за місцем перебування, голосування за дорученням, а також дистанційні способи голосування (remote voting) - голосування поштою та дистанційне електронне голосування^[793] (через Інтернет чи спеціально створену мережу).

Вітчизняне виборче право визнає лише один альтернативний спосіб - голосування за місцем перебування виборця, - яким можуть скористатися виборці, нездатні самостійно пересуватися^[794]. Інші механізми «голосування відсутніх» в Україні не застосовуються.

При розгляді принципів інституту голосування необхідно враховувати технологічні особливості різних способів голосування стосовно оцінки ступеня здатності забезпечити дотримання цих принципів. У зв’язку з цим доцільно поділити усі зазначені технологічні способи на три групи: голосування у контрольованому середовищі, голосування у част­ково контрольованому середовищі та голосування у неконтрольованому середовищі^[795].

Голосування відбувається у контрольованому середовищі, якщо виборець голосує у спеціально адаптованому приміщенні, де присутні члени дільничної виборчої комісії та спостерігачі, які здійснюють публічний контроль за дотриманням вимог виборчого законодавства, у тому числі таємності голосування.

Класичним зразком голосування у контрольованому середовищі є стандартний спосіб голосування виборця в належно обладнаному приміщенні для голосування проце­дури голосування відбуваються під організаційним контролем членів виборчої комісії та публічним контролем спостерігачів з дотриманням умов, які забезпечують особистий та одноразовий характер голосування; і навіть заповнення виборцем бюлетеня проводиться в умовах контролю щодо дотримання встановлених законом умов, які гарантують таєм­не та вільне волевиявлення виборця.

Всі інші технологічні способи голосування в тих чи інших аспектах містять істотні відхилення від ідеалу стандартного способу. Найбільш далекими від стандартного є дистанційні способи голосування - поштове та електронне, за яких усі чотири кроки процедури голосування відбуваються без організаційного та публічного контролю, тобто у неконтрольованому середовищі.

Для інших альтернативних способів голосування характерне часткове відхилення від умов стандартного способу - непристосоване приміщення, організація голосування частиною складу виборчої комісії, відсутнє або обмежене спостереження, як для достро­кового голосування чи голосування за місцем перебування^[796], чи неконтрольоване самим виборцем волевиявлення, як це має місце при голосуванні за дорученням. Ці способи голосування відбуваються у частково контрольованому середовищі.

Особливості дотримання кожного із принципів інституту голосування в умовах цих технологічних способів голосування розглянуті нижче.

7.2.