Право на свободу мирних зібрань як соціальна та демократична цінність
Право на свободу мирних зібрань є невід'ємною складовою більш широкого права на соціальну комунікацію, що є надзвичайно важливим для людини і громадянина, оскільки саме через нього реалізуються потреби людини і громадянина у спілкуванні з іншими особами; завдяки ньому відбувається самореалізація людини і громадянина у суспільстві та державі.
Не можна забувати також і про те, що «людина є істотою соціальною», яка власне й залишається людиною саме завдяки спілкуванню. Однією з можливих форм такого спілкування є мирні зібрання.Соціальна комунікація є важливою також для існування держави як такої, а також організації її належної взаємодії з громадянським суспільством. Представники останнього мають право брати активну участь у формуванні державної політики, розробці програмних та нормативних документів, здійсненні контролю за функціонуванням органів державної влади, що, зрозуміло, передбачає і вимагає наявності комунікаційних зв'язків між приватним особами та агентами держави. Не можна оминути увагою також і те, що право на свободу мирних зібрань є фактично одним із засобів реалізації формули «уся влада походить від народу» та надзвичайно наближений до такого засобу безпосередньої демократії, як вибори населенням органів влади.
Очевидним є й те, що право на свободу мирних зібрань може розглядатися як засіб громадського контролю за діями та рішеннями суб'єктів публічної влади, який у свою чергу закладає основу громадянського суспільства.
Отже, усі політичні та суспільні процеси, у разі, якщо вони організовані на демократичних засадах, також потребують соціальної комунікації, для якої, відповідно, мають надаватися широкі можливості. Саме цим і можна пояснити сформульоване у названих вище документах положення про те, що користування правом на свободу мирних зібрань «не підлягає жодним обмеженням, крім тих, що накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб».
1.2.