Постановка цілей кодифікації виборчого законодавства
Найбільш загальне обґрунтування необхідності розробки та прийняття Виборчого кодексу належить Ю. Тодиці, який підкреслював наявність спільних принципів виборчого права, а також «загальних процедур із виборів до всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування» [1116, с.173].
Найчастіше перед кодифікацією виборчого законодавства ставиться завдання уніфікації виборчих процедур (див., наприклад, [190, с.169; 1064]). О. Марцеляк стверджує, що необхідність розробки і прийняття Виборчого кодексу обумовлена такими причинами: нагальністю уніфікації основних виборчих процедур для різних типів виборів; негативною практикою нестабільності виборчого законодавства; необхідністю закінчення «експериментів з різноманітними типами виборчих систем»; необхідністю суттєвого та якісного реформування виборчого законодавства на засадах міжнародних стандартів та позитивного вітчизняного досвіду [512, с.39-40]. М. Рябець основними цілями кодифікації виборчого законодавства вважає такі: заповнити прогалини чинного виборчого законодавства, позбутися бланкетного характеру низки норм виборчих законів, на законодавчому рівні врегулювати питання, які досі врегульовані підзаконними актами, стабілізувати українське виборче законодавство, об’єднати усі його положення в єдиному законодавчому акті і чітко уніфікувати правове регулювання виборчих відносин та відповідних процедур [991, с.78-79; 993, с.33-34]. На думку Є. Гетьмана, кодифікація виборчого законодавства дасть можливість об’єднати в єдиному нормативному акті всі чинні закони у цій сфері; визначити і закріпити єдині принципи виборчого права; усунути всі протиріччя, які існують між вказаними законами; внести суттєву новизну в регулювання суспільних відносин у сфері виборів [161, с.158].У підсумку аналізу й узагальнення розглянутих цілей кодифікації як законодавства взагалі, так і виборчого законодавства зокрема, поставлених різними дослідниками, вважаємо за необхідне викласти власний короткий перелік цілей розробки проекту Виборчого кодексу України[1015].
Формальною метою кодифікації є розробка і прийняття єдиного законодавчого акта, покликаного регулювати проведення усіх політичних виборів, передбачених Конституцією України, - як загальнонаціональних (парламентських, президентських), так і місцевих виборів усіх типів. До змістовних цілей кодифікації виборчого законодавства належать:
- забезпечення системності та логічної взаємної узгодженості викладу нормативного матеріалу на основі єдиної системи принципів виборчого права, явно закріплених у кодексі та спільних для всіх типів виборів, чітке визначення змісту галузевих та інституційних принципів з урахуванням міжнародних виборчих стандартів (європейського виборчого доробку);
- подолання множинності виборчих законів, повнота законодавчого регулювання виборів єдиним кодифікованим актом відповідно до вимоги пункту 20 частини першої статті 92 Конституції, згідно з якою організація і порядок проведення виборів в Україні мають бути визначені виключно на рівні закону [432], а не підзаконних актів; для субсидіарного підзаконного регулювання окремих технічних аспектів виборів повинні залишатися лише випадки прямої законодавчої вказівки, як правило, у сферах, суміжних з виборчими правовідносинами;
- уніфікація законодавчого регулювання однорідних виборчих процедур для різних типів виборів, усунення необгрунтованих відмінностей у правилах виконання відповідних виборчих дій під час проведення різних типів виборів, які сьогодні об’єктивно існують через те, що відповідні виборчі закони приймалися у різний час і навіть різними скликаннями парламенту[1016];
- забезпечення юридичної визначеності нормативного регулювання як однієї з важливих складових принципу верховенства права, що створить належні умови для свідомої правомірної діяльності суб’єктів виборчих правовідносин, має виключити неоднозначності правозастосування чи сваволю, зокрема, у випадках застосування конституційно-правових санкцій за протиправні діяння під час виборчого процесу;
- досягнення узгодженості із суміжними законодавчими актами, що належать до інших галузей законодавства і не підлягають кодифікації у галузі виборів (законодавство про політичні партії, процесуальне, кримінальне, адміністративно-деліктне, інформаційне, рекламне законодавство і т. п.);
- створення умов для підвищення рівня стабільності виборчого законодавства - вимоги одного з основних міжнародних виборчих стандартів, що має бути забезпечене якісним, системним, взаємоузгодженим і повним нормативним регулюванням;
- забезпечення достатньої зручності користування майбутнім Виборчим кодексом усім суб’єктам виборчого процесу та суб’єктам правозастосовної діяльності.
Нарешті, невід’ємною складовою серед цілей процесу кодифікації виборчого законодавства слід визнати його новелізацію, яка може мати вигляд або вдосконалення законодавчого регулювання виборів, або виборчої реформи. У першому випадку мова йде про певні зміни у регулюванні конкретних виборчих процедур, спрямовані на забезпечення більш повноцінної реалізації виборчих прав громадян, всебічного дотримання основних принципів виборчого права, імплементацію міжнародних виборчих стандартів (частковим випадком вдосконалення законодавства можна вважати уніфікацію регулювання). У другому випадку має бути реалізована більш глибока зміна законодавчого регулювання тих чи інших типів виборів, як правило, пов’язана із зміною виборчої системи таких виборів, що тягне за собою системний і взаємоузгоджений перегляд регулювання багатьох виборчих процедур (висування та реєстрація кандидатів, проведення передвиборної агітації, голосування та підрахунок голосів, встановлення результатів виборів).
10.2.2.