Порядок роботи Верховної Ради України
Ключові поняття: сесія, регламент, пленарне засідання, порядок денний, голосування.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
Згідно з ч. 1 ст. 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно. З позиції Конституційного Суду України положення, за яким Верховна Рада «працює сесійно», слід розуміти так, що вона працює не безперервно, а під час певних періодів - сесій, на які вона збирається у конституційно визначені строки, як правило, двічі на рік.Сесії (від лат. зеззіо - засідання) складаються із засідань Верховної Ради України, засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями.
Засідання Верховної Ради України можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формі парламентських слухань.
Чергові сесії, крім першої сесії, починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада України може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.
Парламент своїм процедурним рішенням може доручити окремим комітетам, тимчасовим слідчим комісіям, спеціальним тимчасовим слідчим комісіям, тимчасовим спеціальним комісіям продовжити їх роботу після закінчення чергової сесії. Продовжити роботу після закінчення чергової сесії Верховної Ради України комітет, тимчасова слідча комісія, спеціальна тимчасова слідча комісія, тимчасова спеціальна комісія можуть також за власною ініціативою, якщо за це проголосувало більше половини від їх складу, затвердженого Верховною Радою України.
Позачергові сесії, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менше як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України не пізніше як у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада збирається на позачергову сесію не пізніш як у дводенний строк без скликання і працює до скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Новообрана Верховна Рада України збирається (без скликання) на першу сесію не пізніше як на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів і є повноважною за умови обрання не менше двох третин від її конституційного складу.
Перше після виборів пленарне засідання Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України і веде його до обрання Президії сесії. Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Верховної Ради, організовує роботу Верховної Ради і підписує прийняті нею акти до обрання Голови Верховної Ради та його заступників. Далі засідання Верховної Ради веде Голова Верховної Ради або його заступники.
Пленарне засідання Верховної Ради України - це засідання парламенту, що відбувається за участі усіх народних депутатів. Порядок денний чергової сесії Верховної Ради включає два розділи: перший - питання, які повністю підготовлені для включення до розкладу пленарних засідань Верховної Ради; другий - питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам Верховної Ради та відповідним органам.
Під час засідання Верховної Ради головуючий зобов’язаний утриматися від коментарів і оцінок щодо промовців та їх виступів.
Засідання Верховної Ради проводяться відкрито. Закрите засідання може бути проведено за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (ч. 1 ст. 84 Конституції України).
На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.
Обговорення питань порядку денного на засіданні Верховної Ради включає: доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них; співдоповіді (в разі необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них; виступи депутатів з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки; виступ ініціатора внесення пропозиції; внесення, обговорення і прийняття рішення щодо преюдиціальних і відкладальних питань та питань про неприйнятність, якщо такі є; виступи по одному представнику від комітетів Верховної Ради або тимчасових спеціальних комісій, якщо їх висновки щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів згідно з поданням комітету чи комісії; виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської групи і фракції; виступи депутатів; оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ; внесення депутатами пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку); заключне слово співдоповідачів і доповідача; уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування; виступ з мотивів голосування депутата - ініціатора внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав права на виступ перед оголошенням припинення обговорення, або депутата від депутатської групи (фракції) - ініціатора внесення обговорюваного питання; виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції); виступи з мотивів голосування по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції), якщо вони мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні Верховної Ради думки депутатської групи (фракції); виступи депутатів з мотивів голосування. Головуючий на засіданні надає слово за заявами про надання слова згідно з цим переліком.
Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу чи прийняття рішення про скорочення обговорення, головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення.З процедурних та деяких інших прямо зазначених у Регламенті питань проводиться скорочене обговорення, яке включає: виступи ініціаторів з внесенням та обґрунтуванням пропозицій; виступ голови або представника від головного комітету, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувалося цим комітетом; виступи двох депутатів на підтримку кожної пропозиції і двох депутатів не на її підтримку; уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування; виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції).
Щодо порядку прийняття рішень Верховною Радою України, то обговорення питання порядку денного завершується прийняттям відповідного рішення виключно на пленарних засіданнях шляхом голосування і, як правило, після його обговорення.
Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань Верховної Ради України або у відведеному для таємного голосування місці біля залу для засідань. Регламент передбачає такі види відкритого або таємного голосування:
1) відкрите голосування: а) поіменне - за допомогою електронної системи з фіксацією результатів; б) шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи).
2) таємне голосування здійснюється народним депутатом особисто шляхом подачі бюлетеня.
Для прогнозування результатів голосування питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради може також проводитися рейтингове(сигнальне)голосування.
Закон України, постанова Верховної Ради та інше рішення (крім процедурного або зазначеного в законі окремо) вважаються прийнятими, якщо після їх обговорення на пленарному засіданні за них проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради (ст. 91 Конституції України).
Законопроект про внесення змін до Конституції України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин від конституційного складу Верховної Ради.
Рішення з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні (тобто подали голоси «за», «проти» або «утримався»).
57.