<<
>>

§ І. Поняття, види та політико-правове значення державних символів

Державні символи є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу. Необхідно зазначити, що «державна символіка» є части­ною більш широкого поняття - «атрибути державності».

Атрибути держави є її ідентифікаційними національними символами, пов'язаними з розвитком титуль­ної нації та її роллю у становленні державності на певній території. Українська державна символіка відображає традиційну українську символіку, що формува­лася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших симво­лічних систем людства.

Поняття «атрибути держави» включає такі складові, як: герб, гімн, прапор, столиця, а також: конституція, парламент, уряд, законодавство, святкові цере­монії, офіційна назва держави, державна мова, державна печатка, національні пісні, почесні значки, державні штандарти тощо.

Державні символи, з одного боку, підтверджують факт існування держави і слугують зміцненню її суверенітету, а з іншого - державний суверенітет виступає першоосновою як появи, так і подальшого розвитку державних символів, які є невід'ємним елементом суверенної держави. Державна символіка уособлює державний суверенітет, верховенство та незалежність влади.

В основі державних символів, як правило, лежать символи нації. Вони створені нацією в процесі державотворення і несуть у собі певний комплекс народних уявлень і позасвідомих уподобань, невід'ємних від розвитку тієї цивілі­зації, до якої належить та чи інша етнічна спільність. Державні символи постають унаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов'язані з його духовністю, прагненням до єднання, готовністю до виконання своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів. З часом, як правило, національні символи стають державними в результаті їх закріплення на законодавчому рівні.

Характерними ознаками державних символів є те, що вони: 1) виражають національний менталітет, національні ідеї політичного чи історичного змісту; 2) мають загальнообов'язковий характер.

Поняття «державні символи» має різне трактування: як вищі емблеми держави, що закріплені в законодавстві країни; офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які в стислій формі передають одну або кілька ідей політичного чи історичного характеру та символізують суверенітет держави;

Розділ 4. Конституційно-правове закріплення державних символів України як встановлені конституцією чи спеціальним законом (законами) зображення тощо.

Важливість інституціоналізації державних символів полягає в тому, що встановлюється перелік державних символів, які у знаковій та іншій формі іден­тифікують конкретну державу; визначається зміст відповідного державного сим­волу, його графічне зображення тощо; забезпечується і гарантується належна стабільність державних символів; виокремлюються нові суспільні відносини, які є політично важливими і соціально значущими в умовах державно-правової дійс­ності; збагачується система права, оскільки надається статус де-юре певним суспільним відносинам, у результаті чого виникає новий конституційно-правовий інститут - інститут державних символів. Отже, об'єктивна необхідність інституці­оналізації на національному ґрунті державних символів як офіційних знаків дер­жави опосередкована принципом верховенства закону, який, з огляду на поло­ження ст. 8 Конституції України, є логічним продовженням принципу верховенст­ва права.

Під державними символами розуміють закріплені в законодавстві офі­ційні знаки (графічні чи звукові зображення, в яких втілюються національні ідеї, що символізують державність України) чи звукові вираження, які в лаконічній формі виражають одну або кілька ідей політичного характеру і символізують суверенітет держави, тобто являють собою особливі розпізнавальні знаки конкретної держави.

За усталеною практикою, до державних символів відносять державний прапор, державний герб, державний гімн.

Державний прапор - це закріплене в законодавстві офіційне полот­нище держави, в якому шляхом добору певних кольорів (іноді з використан­ням малюнків чи написів) виражено ідеї національно-політичного та історич­ного характеру.

Державний герб - це закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який через графічне чи кольорове зображення окремих фігур виражає коло певних ідей політичного характеру та символізує суверенітет держави.

Державний гімн - це закріплена в законодавстві країни музично- поетична емблема держави, яка через систему (набір) музично-поетичних образів виражає певне коло ідей політичного характеру та символізує суве­ренну державу.

Державна символіка виконує декілька основних функцій: а) політичну, зміст якої виявляється у виключній можливості державних символів бути зовніш­нім проявом державної влади на всій території держави і за її межами; б) дипломатичну, коли офіційні символи суверенітету держави у зв'язках з іно­земними державами, міжнародними організаціями виконують представницьку роль; в) соціальну, котра виявляється у можливості державних символів об'єднувати (консолідувати) навколо ідей державного будівництва громадян держави, незалежно від походження, соціального та майнового стану, раси, національності та інших соціальних ознак.

Державні символи завжди відображають певну ідеологію, оскільки вона об'єктивована у знакових символах держави. Ідеологія - це система політич­них, правових, філософських, релігійних та інших поглядів, ідей та цінностей, що виражають конкретні інтереси різних соціальних груп та організацій, в основі яких можуть бути програмні цілі соціальної діяльності, спрямовані на утвердження, розвиток чи зміну існуючих державно-суспільних відносин. Суспі­льно-комунікативна значущість державних символів убачається в їх можливості в лаконічній формі передати інформацію про державу, яка є зрозумілою для суспільства.

Варто звернути увагу на те, що у більшості країн світу, утворених шляхом консолідації нації (націй), державні символи відображають державно-національні ідеї, ментальність, традиції, культуру, релігію тощо. Разом із тим формування держав може відбуватися шляхом насилля чи агресії. У такому випадку державні символи привносяться ззовні й не виражають духовність нації, її звичаї, а відтак є незрозумілими і чужими для народу поневоленої держави.

Державна символіка являє собою лаконічне знакове відображення суве­ренітету та ідеології держави.

Практика сучасного державотворення показує, що цілісну систему державних символів має кожна суверенна країна, незалежно від її розміру, сталості демократії, форм державного правління, устрою чи режиму, кількості населення, рівня її соціально-економічного розвитку тощо.

Отже, державні символи наповнені відповідним ідеологічним, національ­ним та іншим змістом, є незаперечним доказом існування незалежної держави, концентровано виражають її велич, соціальну суть та суверенітет і спрямовані на зміцнення її суверенітету.

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України (ст. 20 Конституції України). Державні сим­воли затверджуються Верховною Радою України. Адміністративно-територіальні одиниці України можуть мати власні офіційні символи - герб, прапор і гімн.

Образи Державного Прапора, Державного Герба та Державного Гімну си­мволізують українську державність і конституційні цінності України, традиції та культуру українського народу. Вони є основою історичної свідомості українців, процесів українського державотворення. Державні символи мають не лише важливе юридичне, але й соціально-психологічне значення. Адже при визначен­ні державної символіки законодавець ураховував національні й історичні тради­ції народу. Державні символи, з одного боку, підтверджують факт існування держави і слугують зміцненню її суверенітету, а з іншого - державний суверені­тет виступає першоосновою як появи, так і подальшого розвитку державних символів.

<< | >>
Источник: Конституційне право : підручник / МВС України, Харків. нац. ун-т К65 внутр. справ ; за заг. ред. О. С. Бакумова, Т. І. Гудзь, М. І. Марчука ; [О. С. Бакумов, Л. Д. Варунц, Т. І. Гудзь та ін.] ; передм. М. І. Марчука. - Харків,2019. - 484 с.. 2019

Еще по теме § І. Поняття, види та політико-правове значення державних символів:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -