Поняття та принципи виборчого права
Ключові поняття: об’єктивне та суб’єктивне виборче право, принципи виборчого права, абсентеїзм, пряме виборче право.
Виборче право розглядається у двох аспектах: 1) як сукупність
правових норм, що регулюють порядок формування представницьких органів публічної влади (об’єктивне право); 2) як право окремого громадянина (виборця) обирати і бути обраним (суб’єктивне право).
Принципи виборчого права - це умови його визнання і здійснення, які разом забезпечують реальний характер волевиявлення народу, легітимність виборних органів публічної влади. Загальновизнані
принципи виборчого права зафіксовані у відповідних міжнародно- правових документах.
Конституція України (ст. 71) закріпила такі принципи суб’єктивного виборчого права: принцип вільних виборів; принципи загального, рівного і прямого виборчого права; принцип таємного голосування.
Принцип вільних виборів означає, що кожний виборець самостійно, без будь-якого зовнішнього впливу вирішує, брати йому участь у виборах чи ні, а якщо брати, то якою мірою. Принцип вільних виборів забороняє будь-яке переслідування за ухиляння від участі в голосуванні (абсентеїзм).
Принцип загального виборчого права означає: по-перше, право голосу на всіх виборах мають лише громадяни України; по-друге, відповідно до положень ст. 24 Основного Закону виборче законодавство України забороняє будь-які привілеї чи обмеження виборчих прав окремих груп громадян; по-третє, забороняються обмеження щодо участі громадян у виборчому процесі, які не передбачені Конституцією України та законодавством. Відповідно до ст. 64 Основного Закону окремі обмеження виборчих прав громадян можуть бути встановлені в умовах воєнного або надзвичайного стану. У ст. 70 Конституції України та у виборчому законодавстві України визначають спеціальні умови (виборчі цензи або кваліфікації) для отримання права голосу на виборах (активного виборчого права).
До них відносять:1) віковий ценз - активного виборчого права набувають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років;
2) ценз дієздатності - не мають права голосу громадяни, визнані судом недієздатними.
Принцип рівного виборчого права означає забезпечення рівних для кожного громадянина прав і можливостей впливати на результат виборів. Цей принцип випливає із загального конституційного принципу рівноправності громадян, поширюється як на активне, так і на пасивне виборче право. При цьому рівність прав і можливостей виборців вимагає дотримання таких умов:
1) усі виборці повинні мати однакову кількість голосів на виборах (заборона плюрального вотуму, тобто надання одним виборцям більшої кількості голосів стосовно інших залежно від майнового стану чи інших факторів);
2) забороняється поділ виборців на розряди (курії) за майновою, національною, становою, релігійною, етнічною чи іншою ознакою;
3) усім виборцям має бути гарантовано рівний захист законом і судом активного і пасивного виборчого права.
Пряме виборче право означає, що депутати, інші виборні особи обираються безпосередньо виборцями, і його слід відрізняти від непрямого (багатоступеневого) виборчого права, яке застосовується в деяких країнах (наприклад, у США на виборах Президента).
Принцип таємного голосування полягає в забороні зовнішнього нагляду і контролю за волевиявленням виборців у будь -якій формі, будь-якими засобами та будь-якими суб'єктами. Виборче законодавство України передбачає спеціальні організаційні заходи та процедури із забезпечення таємниці голосування, зокрема: кожний виборець голосує на виборах особисто; голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється; виборчий бюлетень повинен мати таку форму, яка відкидає можливість установити, хто саме його заповнив; голосування має проводитись у спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування; бюлетені повинні заповнюватися виборцем особисто в кабіні для таємного голосування; для випадків голосування за місцем перебування (для голосування осіб, які за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатні пересуватися самостійно) має бути передбачена така процедура, яка виключає порушення таємниці голосування або спотворення волевиявлення виборців.
Реалізація принципу таємного голосування забезпечується також установленням відповідальності осіб, які порушили таємницю голосування. Зокрема, кримінальна відповідальність за порушення таємниці голосування передбачена ст. 159 Кримінального кодексу України: умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законом України виборів, учинене членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням влади чи службового становища, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.39.