§ І. Поняття та ознаки органів державної влади

Однією з ознак держави як політико-територіальної організації суспільства є влада, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів.

Державна влада - це реальна здатність органів державної влади здійс­нювати покладені на них функції і завдання держави на основі правових норм, при використанні, у разі потреби, державного примусу.

Державній владі притаманна низка специфічних ознак, завдяки яким мож­на охарактеризувати її як різновид публічної влади:

1) державний характер;

2) публічний характер, тобто вона є не лише суспільною як і будь-яка інша влада, а здійснюється професійним апаратом, відмежованим від суспільства як об'єкта влади;

3) суверенний характер;

4) універсальність, тобто поширюється на всю територію держави та насе­лення;

5) виключність прав на прийняття загальнообов'язкових правил поведінки;

6) постійність та безперервність.

Державна влада справедливо вважається формою публічної влади, що здійснює в демократичних державах управління суспільством від імені народу (чого не спостерігається в недемократичних державах) на всій території держави за допомогою державного апарату, видання та доведення до реалізації загаль­нообов'язкових правових норм та представляє державу в зовнішніх відносинах. Державний апарат покликаний виконувати основні функції держави щодо прак­тичного здійснення державної влади і управління і є невід'ємним атрибутом виникнення, існування та функціонування держави.

Особливе місце в системі органів публічної влади належить органам держа­вної влади, які здійснюють важливі інституційні повноваження, наділені значною контролюючою компетенцією щодо інших підсистем органів публічної влади.

Орган державної влади - складова частина державного апарату, що бере участь у здійсненні функцій держави, діє від його імені і за дорученням, має державно-владні повноваження, відповідну компетенцію і структуру, за­стосовує властиві їй організаційно-правові форми діяльності.

Державні органи виступають основними регуляторами суспільних відносин у всіх сферах суспільного життя, у тому числі й на регіональному та локальному рівні.

У науковій літературі виділяють такі найважливіші ознаки органу державної влади:

1) орган державної влади - організаційно відокремлена і відносно самос­тійна частина єдиного державного апарату;

2) організаційна структура органів державної влади - система різних за ха­рактером, значенням, рівнем посад, що заміщуються лише громадянами держави;

3) орган державної влади завжди має статутно-правовий характер, тобто, на відміну від інших організацій, він засновується на підставі конституції та зако­нів. Цим орган уповноважується державою діяти від її імені та за її дорученням. При цьому визначений порядок формування органу передбачає обрання або призначення його посадових осіб. Однак порядок утворення державних органів установлюється не у всіх державах;

4) заснування будь-якого органу державної влади обумовлено необхідніс­тю виконання завдань і функцій держави. При цьому участь того чи іншого орга­ну в їх здійсненні може бути різною;

5) наявність державно-владних повноважень, що відокремлює органи дер­жавної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для виконання завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями, наприклад державні заклади освіти.

Державно-владний характер повноважень органів державної влади вияв­ляється у такому:

а) рішення, які приймає орган державної влади, обов'язкові для виконання всіма громадянами, іноземцями, особами без громадянства, органами, устано­вами і організаціями, їхніми посадовими особами, на яких поширюється компе­тенція цього органу;

6) для забезпечення виконання прийнятих рішень орган державної влади наділяється необхідними матеріальними засобами;

в) виконання рішень органу державної влади, прийнятих у межах його ком­петенції, забезпечується не лише застосуванням різноманітних засобів переко­нання, заохочення тощо, а й можливістю застосування відповідних засобів дер­жавного примусу.

Органи державної влади можна поділити на певні види:

1) за формою територіального устрою:

а) вищі і місцеві органи державної влади в державах з унітарною формою територіального устрою (наприклад, у Франції - президент, парламент і уряд є вищими органами держави, а префект і префектура в департаментах - місцеви­ми органами державної влади);

б) федеральні органи державної влади та органи державної влади су­б'єктів федерації в державах із федеративною формою територіального устрою (наприклад, у ФРН - Федеральний канцлер, парламент, Федеральний президент

і Федеральний уряд є загальнофедеральними органами державної влади, а органи державної влади земель, що входять до складу федерації, - державними органами суб'єктів федерації);

2) за функціональним призначенням: орган законодавчої влади - парла­мент; органи виконавчої влади - уряд та інші органи виконавчої влади; органи судової влади - суди загальної юрисдикції;

3) за способом утворення: ті, які обираються безпосередньо народом (па­рламент, президент); органи, що призначаються главою держави чи вищестоя­щим у порядку підлеглості органом (уряд, суди); органи, що успадковуються (монарх);

4) за порядком прийняття рішень: колегіальні (парламент) та єдиноначаль­ні, рішення від імені яких приймаються керівниками особисто (глава держави);

5) за особливістю повноважень серед органів державної влади виділяють:

- парламент, що здійснює повноваження у сфері законотворчості;

- главу держави, що є представником інтересів держави;

- уряд та інші органи виконавчої влади, що реалізують повноваження у сфері виконавчої діяльності;

- суди, що здійснюють діяльність у сфері правосуддя;

- контрольно-наглядові органи, що здійснюють нагляд за дотриманням за­конності (наприклад, прокуратура);

- правоохоронні органи, що реалізують функції у сфері охорони правопо­рядку;

6) за характером компетенції: органи загальної компетенції (здійснюють державно-владні функції і правове регулювання в усіх сферах суспільного жит­тя) та органи спеціальної компетенції (здійснюють управління державними спра­вами в певній, чітко визначеній сфері суспільних відносин). Варто зазначити, що за цим критерієм можна класифікувати лише органи державної виконавчої влади.

Орган державної влади є складовою державного апарату. У найбільш абс­трактній, загальній формі структура державного апарату може бути представле­на таким чином:

а) органи законодавчої влади - «первинні» органи державної влади в бук­вальному розумінні цього слова, які є основою для інших. Органи законодавчої влади у державах із демократичною формою режиму є загальнонаціональними, представницькими, виборними, колегіальними, тобто такими, які представляють інтереси народу і держави;

б) органи виконавчої влади - органи державної влади, які здійснюють по­всякденну оперативну роботу щодо державного управління суспільними процеса­ми в інтересах суспільства: вони мають допоміжні державні установи (апарат управління, тобто організаційний і матеріальний апарат підготовки, прийняття і реалізації актів управління); вони мають виконавчий та розпорядчий характер і забезпечують практичну організацію виконання законодавчих і нормативних актів;

в) органи судової влади - органи, що вирішують суперечки про право, які виникають у таких сферах суспільного життя, як правотворчість (конституційний суд); підприємницька діяльність та управління (арбітражні суди); правовідносини громадян між собою та з юридичними особами, а також у разі вчинення грома­дянами злочинів (місцеві суди); суперечки, які виникають у сфері міжнародної торгівлі (міжнародні комерційні, апеляційні, арбітражні суди тощо);

г) правоохоронні органи - державні органи, спеціально уповноважені здій­снювати контроль і нагляд за додержанням конституції, законів та інших норма­тивно-правових актів держави, забезпечувати правопорядок, застосовувати заходи державного примусу до правопорушників.

Від державного апарату слід відрізняти апарат державних органів, до складу якого належать певні допоміжно-обслуговуючі структурні підрозділи та посади, призначення яких полягає в забезпеченні виконання відповідними ор­ганами влади покладених на них функцій і завдань згідно з їх компетенцією.

Органи державної влади в сучасних державах є досить різноманітними з огляду на багатовекторність функцій держави. При цьому особливості функціо­нування та здійснення владних повноважень кожним із них обумовлені колом поставлених завдань.