Поняття особистих прав та свобод людини і громадянина.
Особисті (громадянські) права та свободи - це права та свободи, які обмежують повноваження державних органів у діях, що зачіпають особу та її автономію. Особисті права - це природні та невідчужувані основоположні права та свободи, які належать особі від народження і які не залежать від приналежності особи до конкретної держави.
Як правило, особисті права та свободи - це центральні положення конституційних актів держави. Особистими правами володіють всі індивіди, що проживають на території України, незалежно від свого правового статусу (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці).Особисті (громадянські) права вперше були закріплені в античну епоху в Греції. Проте, громадянські права належали лише членам міської громади і не розповсюджувалося на всіх мешканців грецького міста-держави (поліса). Наявність громадянських прав (індивідуальна свобода, право голосу) надавало право громадянам брати участь в управлінні державою через інститути прямої демократії (загальні збори, вибори) та володіти земельною власністю. Саме тому особисті (громадянські) права та свободи часто згадують разом з політичними.
В епоху Просвітництва особисті права та свободи стали центральними в концепції природніх прав. Тоді ж було сформульоване головне положення природніх прав - це права, які не повинні залежати від держави. Це права, що втілені у формулі «свобода від» - у першу чергу, від втручання держави в особисте життя. Держава не надає ці права, вони гарантуються самим фактом народження людини. Проте для їх реалізації мають бути створенні гарантії та механізми захисту.
Англійський філософ Джон Локк, який один із перших сформулював концепцію природніх прав, вважав, що природні права повинні бути гарантовані проти вторгнень як інших осіб, так і держави.
Вперше особисті (громадянські) права були зафіксовані у Декларації прав людини та громадянина у Франції 26 серпня 1789 р.
У ній зазначалося, що «люди народжуються і залишаються вільними та рівними в правах», і що «метою кожного політичного об’єднання є збереження природних і невід’ємних прав людини; цими правами є свобода, власність, безпека і опір гніту».Особисті (громадянські) права та свободи належать до першого покоління прав. Сучасна юридична наука відносить до особистих (громадянських) прав та свобод людини і громадянина право на життя; право на вільний розвиток особистості; право на повагу до його гідності; право на свободу і особисту недоторканність; право на недоторканність житла; право на таємницю листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції; право на невтручання в особисте і сімейне життя; право на таємницю особистого і сімейного життя; право на свободу думки і слова; на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації; право на свободу світогляду і віросповідання; право на свободу пересування; вільний вибір місця проживання; право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
2.