Поняття, функції та ознаки судової влади

Ключові поняття: судова влада; правосуддя; суддівське

самоврядування; функції судової влади; ознаки судової влади.

Згідно зі ст. 6 Конституції України, судова влада - рівноправна та самостійна гілка влади, призначенням якої є захист прав і свобод людини та громадянина, конституційного ладу України, забезпечення відповідності актів Верховної Ради України, Президента України, органів виконавчої влади України та органів місцевого самоврядування, Конституції України, дотримання законності в застосуванні законів та інших нормативна актів України.

Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур. Судова влада реалізується через здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.

Функції судової влади - це напрями і види діяльності судів у межах і порядку, передбачених Конституцією, законами та іншими нормативно- правовими актами України.

Функції судової влади:

1. Відправлення правосуддя. Це вид державної діяльності, який полягає в розгляді та вирішенні різних соціальних конфліктів, пов’язаних з порушенням норм права. Це основна функція судової влади, що виступає головним об’єктом конституційного регулювання (розділ VIII Конституції України «Правосуддя»).

2. Судовий контроль (нагляд) за законністю та обґрунтованістю застосування засобів процесуального примусу. Судове рішення - єдина підстава застосування органами, що здійснюють слідство, дізнання, оперативно-розшукову діяльність, засобів процесуального примусу; арешт; тримання під вартою; огляд чи обшук житла, іншого володіння; обмеження таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст.

3. Тлумачення правових норм пов’язане з реалізацією повноваження Конституційного Суду України давати офіційне тлумачення Конституції та законів України (п. 2 ч. 1 ст. 150 Конституції України).

4. Офіційне посвідчення фактів, що мають юридичне значення (визнання людини померлою чи безвісти відсутньою, встановлення родинних зв’язків тощо).

5. Обмеження конституційної та іншої галузевої правосуб’єктності громадян України - постановлення судом рішення щодо визнання громадянина недієздатним, що призводить до обмеження конституційного права обирати і бути обраним, тощо.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, система судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, система й порядок здійснення суддівського самоврядування, а також загальний порядок забезпечення діяльності судів визначаються Конституцією України (розділ VIII), Законом України «Про судоустрій і статус суддів України» від 07 липня 2010 року.

До ознак судової влади відносять: самостійність судової влади та незалежність суддів, винятковість, законність і повнота судової влади.

Самостійність судової влади проявляється у:

- здійсненні правосуддя судами;

- незалежності суддів при здійсненні правосуддя від будь-якого впливу;

- невтручанні у здійснення правосуддя, недопустимості впливу на суд або суддів у будь-який спосіб;

- забезпеченні суддям свободи неупередженого вирішення судових справ відповідно до їхнього внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону; незмінюваність суддів; суддівське самоврядування (вирішення питань внутрішньої діяльності судів).

Проте судова влада не є повністю автономною стосовно інших гілок влади. Верховна Рада України, приймаючи закони, визначає систему судових органів та принципи її функціонування, встановлює статус суддів, порядок розгляду справ у суді; здійснює установчі повноваження - призначає третину суддів Конституційного Суду України, обирає суддів безстроково. Президент України призначає третину суддів Конституційного Суду України, утворює суди у визначеному законом порядку, здійснює перше призначення на посаду професійного судді. Органи виконавчої влади здійснюють матеріально- технічне забезпечення діяльності судів тощо.

Винятковість судової влади: здійснення правосуддя виключно судами, делегування функцій судів, привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ст. 124 Конституції України).

Законність судової влади: суди та судді діють на основі закону, підпорядковуються Конституції та законам України. Ця найскладніша форма юрисдикційної діяльності детально регламентована законом, зокрема, кримінально-процесуальним та арбітражно-процесуальним кодексами, нормами адміністративного законодавства.

Повнота судової влади визначається її обсягом, остаточним характером рішень, що приймаються судами, їхнім обов’язковим значенням.

76.