Основні засади правосуддя в Україні

Ключові поняття: принципи правосуддя; засади судочинства; конституційні принципи судочинства.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Відповідно до встановлених статтею 124 Конституції України принципів, суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Принципи правосуддя — це закріплені в Конституції і законах України основоположні правові ідеї, які визначають організацію і діяльність судової влади. Відповідно конституційні засади судочинства - це закріплені у Конституції та конкретизовані у Законі «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальному законодавстві основні, фундаментальні положення про мету, завдання, способи і форму діяльності суду, а також форми діяльності інших учасників судового процесу для досягнення єдиного і необхідного результату здійснення правосуддя - законного і обґрунтованого рішення суду і його виконання.

Принципи правосуддя класифікують за різними критеріями:

1. За джерелом закріплення: конституційні; закріплені у базовому Законі України «Про судоустрій і статус суддів»; закріплені у галузевих законах.

2. За предметом регулювання: засади організації правосуддя; засади здійснення правосуддя.

3. За їх функціональною роллю: організаційні; організаційно- функціональні; функціональні.

4. За змістом та сферою поширення:

- загальноправові; міжгалузеві; галузеві; принципи окремих правових інститутів.

У розділі VIII Конституції України закріплено демократичні конституційні принципи правосуддя в Україні.

До них належать:

- принцип здійснення правосуддя виключно судами.

функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ч. 1-2 ст. 124

Конституції України);

- принципи територіальності і спеціалізації, за якими побудовані суди загальної юрисдикції.

В Україні, окрім судів, немає і не може бути державних чи інших органів, які б мали право розглядати і вирішувати кримінальні, цивільні та інші справи. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. При цьому Конституція України окремо встановлює заборону створення будь-яких надзвичайних та особливих судів (ч. 5 ст. 125 Конституції України).

Розділ І Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає такі основні засади організації судової влади:

- законність - суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права;

- самостійність судів - суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу;

- інстанційність судів - в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України;

- рівність перед законом і судом - правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак;

- гласність і відкритість судового процесу - ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби.

- обов’язковість судових рішень - судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом;

- використання при здійсненні судочинства і діловодства в судах державної мови - суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють;

- право на оскарження судового рішення - учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України;

- дія суддівського самоврядування - для вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до закону.

До основних засад судочинства також відносять: забезпечення доведеності вини; змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист та інші.

77.