Передмова
Історія українського конституціоналізму є складовою частиною Історії держави і права України. Початок процесу дослідження явищ, пов’язаних з історією вітчизняного конституціоналізму, припадає на 20-ті роки ХХ ст., коли при Всеукраїнській Академії Наук УСРР розпочала діяльність Комісія по вивченню українського права, яку очолив академік М.
П. Василенко. У складі комісії працювали М. О. Максимейко, О. О. Малиновський, В. Л. Модзалевський, Л. О. Окиншевич, М. Є. Слабченко. Проблеми історії конституційного будівництва Української РСР у радянський період досліджували Б. М. Бабій, Ф. Г. Бурчак, А. Й. Рогожин, І. П. Сафронова, М. М. Страхов, А. П. Таранов, М. В. Терлецький, С. Л. Фукс.Грунтовне вивчення історії українського конституціоналізму розпочалося у пострадянський період. Але особливого значення такі дослідження набули на початку ХХІ ст., коли стала актуальною проблема проведення конституційної реформи, що мала за мету впровадження сучасної європейської моделі конституціоналізму. Останнім часом питанням історії розвитку вітчизняного конституціоналізму присвятили свої праці І. Й. Бойко, В. Д. Гончаренко, В. М. Єрмолаєв, О. Л. Копиленко, М. Л. Копиленко, В. С. Кульчицький, О. В. Кресін, О. М. Мироненко, В. О. Рум’янцев, В. Я. Тацій, Б. Й. Тищик, Ю. М. Тодика, І. Б. Усенко, В. А. Чехович, Ю. С. Шемшученко та інші науковці. Щонайперше, праці зазначених науковців взяті за основу при розробці навчального посібника.
У навчальному посібнику розкрито основні періоди формування вітчизняного конституціоналізму, які характеризуються певним рівнем розвитку конституційної думки, конституційних явищ і процесів. У свою чергу розвиток вітчизняного конституціоналізму залежав від державно-правового, соціально-економічного, політичного, культурного, релігійного розвитку українського суспільства. Окрім цього, на формування українського конституціоналізму мали вплив зовнішні чинники: європейські конституційні ідеї та конституційні явища тих країн, до складу яких входили етнічні землі України.
Важливими елементами конституціоналізму є конституційні ідеї та погляди науковців, державних і релігійних діячів, політиків. Автор посібника розкриває конституційні погляди відомих постатей української історії С. Оріховського-Роксолана, Й. Верещинського, С. Пека- ліда, П. Могили, Б. Хмельницького, П. Орлика, С. Яворського, Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, Я. Козельського, П. Пестеля, М. Му- равйова, М. Костомарова, М. Грушевського, В. Липинського, І. Франка та інших.
Навчальний посібник містить аналіз україно-польських та украї- но-московських міжнародних угод другої половини XVII ст.; Конституції Пилипа Орлика 1710 р.; конституційних проектів Г. Андру- зького, М. Драгоманова, М. Міхновського, С. Десницького, О. Коп- цюха, О. Ейхельмана; конституцій, конституційних проектів та програмних документів Української Центральної Ради, Української Держави Павла Скоропадського, Директорії Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки; конституцій Української РСР; Конституції України 1996 р., конституційних проектів та інших конституційно-правових актів незалежної України. Найважливішою складовою українського конституціоналізму є процес формування в Україні сучасної європейської моделі конституціоналізму.
Поглиблене вивчення історії конституціоналізму необхідне з огляду на те, що конституціоналізм - це складне і багатогранне полі- тико-правове, історико-соціальне та культурне явище. Він включає конституційні погляди та ідеї, конституційні нормативно-правові явища, конституційні інститути, конституційний процес, систему захисту конституційного ладу і самої конституції, систему знань у галузі конституційного права, а також правову політику та ідеологію.
Вивчення історії українського конституціоналізму суттєво поглибить знання студентів з таких навчальних дисциплін як Історія держави і права України, Історія вчень про державу і право, Теорія права та Конституційне право України. Знання з питань історії українського конституціоналізму дадуть можливість краще зрозуміти особливості конституційного процесу у наш час, а також прогнозувати можливі напрямки розвитку конституційних інститутів України у майбутньому.