§ 8. Конституційно-правовий статус Рахункової палати

В останні роки в системі органів фінансового контролю особливе місце посі­дає Рахункова палата, яка є єдиним спеціалізованим органом фінансового конт­ролю (аудиту). Рахункова палата підзвітна лише Верховній Раді України та регу­лярно інформує її про результати своєї роботи.

Ефективність функціонування Рахункової палати об'єктивно визначається обсягом функцій та повноважень, закріплених за нею чинною Конституцією та Законом України «Про Рахункову палату» від 2 липня 2015 р.

Рахункова палата є органом публічного фінансового контролю з боку сус­пільства (платників податків) за законністю, ефективністю та доцільністю вико­ристання Державного бюджету України.

У відносинах з іншими органами публічної влади Рахункова палата будує свою діяльність на засадах організаційної, функціональної та фінансової неза­лежності, в межах, передбачених Конституцією та законами України. У процесі виконання завдань, функцій та повноважень, покладених на Рахункову палату чинним законодавством, вона взаємодіє з вищими органами державної влади, судовими та правоохоронними органами.

Діяльність Рахункової палати ґрунтується на принципах законності, неза­лежності, об'єктивності, безсторонності, гласності та неупередженості.

До повноважень Рахункової палати належить:

1) здійснення фінансового аудиту та аудиту ефективності щодо:

- надходжень до державного бюджету податків, зборів, обов'язкових пла­тежів та інших доходів, включаючи адміністрування контролюючими органами таких надходжень;

- проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бю­джетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради правосуддя, Генеральної прокуратури Укра­їни та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; викорис­тання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійс­нення таємних видатків державного бюджету;

- управління об'єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об'єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об'єкти;

- надання кредитів з державного бюджету та повернення таких коштів до державного бюджету;

- операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, держав­них гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого держа­вою боргу;

- використання кредитів (позик), залучених державою до спеціального фон­ду державного бюджету від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, виконання міжнародних договорів України, що призводить до фінансо­вих наслідків для державного бюджету, у межах, які стосуються таких наслідків;

- здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;

- виконання державних цільових програм, інвестиційних проєктів, держав­ного замовлення, надання державної допомоги суб'єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету;

- управління коштами державного бюджету центральним органом викона­вчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслугову­вання бюджетних коштів;

- стану внутрішнього контролю розпорядників коштів державного бюджету;

- інших операцій, пов'язаних із надходженням коштів до державного бю­джету та їх використанням;

- виконання кошторису доходів та витрат Національного банку України;

2) проведення експертизи поданого до Верховної Ради України проєкту за­кону про Державний бюджет України (включаючи матеріали, що додаються до цього проєкту закону) та підготовка відповідних висновків;

3) аналіз виконання Державного бюджету України та підготовка відповідних висновків, а також пропозицій щодо усунення виявлених відхилень і порушень;

4) аналіз річного звіту про виконання закону про Державний бюджет Украї­ни, поданий Кабінетом Міністрів України, та підготовка відповідних висновків з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету, а також пропо­зицій щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного зако­нодавства;

5) аналіз ефективності використання суб'єктами господарювання пільг із сплати до державного бюджету податків, зборів, обов'язкових платежів, доціль­ність функціонування пільгових режимів оподаткування та їх впливу на загаль­ний стан надходжень державного бюджету;

6) здійснення попереднього аналізу, до розгляду на засіданнях комітетів Верховної Ради України та на пленарних засіданнях Верховної Ради України, звіту Антимонопольного комітету України та звіту Фонду державного майна України в частині, що впливає на виконання державного бюджету;

7) здійснення попереднього аналізу, до розгляду на засіданнях комітетів Верховної Ради України та на пленарних засіданнях Верховної Ради України, щорічного звіту, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель та узагальнення інформації про результати здійснення контролю у сфері закупі­вель, протягом 3 місяців з дня його оприлюднення;

8) здійснення за зверненням органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, держа­вних підприємств та інших суб'єктів господарювання державного сектору еконо­міки заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо від­повідних місцевих бюджетів та діяльності суб'єктів звернення;

9) направлення за результатами заходів державного зовнішнього фінансо­вого контролю (аудиту) обов'язкові для розгляду рішення Рахункової палати;

10) аналіз реалізації наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропо­зицій) з метою оцінки їх результативності;

11) звернення до суду у разі порушення об'єктами контролю повноважень членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, зокрема щодо усунення перешкод у реалізації таких повноважень;

12) у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопо­рушення інформування про них відповідних правоохоронних органів;

13) здійснення співробітництва з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями, укладення з ними угод про співробі­тництво, проведення з органами фінансового контролю інших держав спільних та паралельних аудитів;

14) здійснення методичної та методологічної роботи з питань державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

15) забезпечення проведення для посадових осіб апарату Рахункової па­лати навчання та підвищення кваліфікації;

16) здійснення інших повноважень, визначених законом.

Рахункова палата складається з 9 членів Рахункової палати.

Членами Рахункової палати є Г олова Рахункової палати, його заступник та інші члени Рахункової палати.

Члени Рахункової палати призначаються на посади та звільняються з по­сад Верховною Радою України відповідно до вимог Закону «Про Рахункову палату» та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України. Законодавством передбачено конкурсний відбір на заняття посади члена Рахун­кової палати та деталізовано процедуру проходження такого конкурсу. Так, не пізніше як за 6 місяців до закінчення строку повноважень члена Рахункової па­лати або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати.

Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше 7 років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше 5 років та бездоганну ділову репутацію.

Для забезпечення виконання покладених на Рахункову палату повноважень діє апарат Рахункової палати, що складається з департаментів, територіальних та інших структурних підрозділів (включаючи патронатні служби членів Рахунко­вої палати).

Організацію роботи члена Рахункової палати забезпечує його патронатна служба у складі не більше трьох радників.

Основною організаційною формою діяльності Рахункової палати є засі­дання Рахункової палати, що проводяться у формі відкритих слухань, на яких мають право бути присутніми народні депутати України, представники держав­них органів, громадськості. Якщо оприлюднення інформації, що розглядатиметь­ся на засіданні, може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину, з дотриманням вимог, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», можуть проводитися закриті засідання Рахункової палати.

Засідання Рахункової палати проводяться згідно із затвердженим планом, але не рідше ніж один раз на місяць.

Рішення Рахункової палати приймаються відкритим голосуванням більшіс­тю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати і підпи­суються Головою Рахункової палати або особою, яка головувала на засіданні Рахункової палати.

Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді України щорічний звіт про свою діяльність. Одноча­сно із поданням Верховній Раді України щорічного звіту Рахункова палата розмі­щує його на своєму офіційному вебсайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».