§ 4. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (ст. 113 Конституції України). Він здійснює виконавчу владу безпосеред­ньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, коорди­нує та контролює діяльність цих органів.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України. Як і інші державні органи, Кабінет Міністрів України здійснює свою владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До основних завдань Кабінету Міністрів України належать:

1) забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України;

2) забезпечення реалізації стратегічного курсу держави на набуття повно­правного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноат­лантичного договору;

3) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадяни­на, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості;

4) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестицій­ної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і при­родокористування;

5) розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, на­уково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм;

6) забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави;

7) забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

8) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національ­ної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

9) організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльно­сті, митної справи;

10) спрямування та координація роботи міністерств, інших органів викона­вчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю (ст.

Діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенс­тва права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Уряд приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях. Він регулярно інформує громадсь­кість через засоби масової інформації про свою діяльність, залучає громадян до процесу прийняття рішень, що мають важливе суспільне значення. Прийняття Кабінетом Міністрів України актів, що містять інформацію з обмеженим досту­пом, можливе лише у випадках, визначених законом, у зв'язку із забезпеченням національної безпеки та оборони України. Всі рішення Уряду підлягають обов'язко­вому оприлюдненню, крім актів, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяль­ність Уряду спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шля­хом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культу­ри, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологіч­ної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв'язан­ня інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, націона­льної безпеки та обороноздатності.

Зміст функцій і компетенції Кабінету Міністрів закладено у ст. 116 Консти­туції України. Деталізуються вони в Законі «Про Кабінет Міністрів України». Функції (основні напрямки діяльності) Кабінету Міністрів України є багатоманіт­ними і можуть бути класифіковані за різними критеріями:

1) за сферами впливу (так звані предметні функції): політична, економіч­на, бюджетна, адміністративно-організаційна, гуманітарна, екологічна, забезпе­чення прав і свобод громадян, забезпечення державного суверенітету і націона­льної безпеки;

2) за правовими формами діяльності (так звані інструментальні функції): правозастосовна, контрольна, нормотворча, установча, інтерпретаційна;

3) за часом виконання: постійні й тимчасові;

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Пе­рший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.

За поданням Прем'єр-міністра України Верховна Рада України може приз­начати міністрами осіб, які не очолюють міністерств. До складу Кабінету Мініст­рів України може бути призначено не більше двох таких міністрів.

Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за по­данням Президента України.

Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до ст. 83 Конституції України, або депу­татської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначають­ся Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабі­нету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Членами Кабінету Міністрів України можуть бути громадяни України, які мають право голосу, вищу освіту та володіють державною мовою. Не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має суди­мість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Члени Кабінету Міністрів України не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності посади члена Кабінету Міністрів України з іншими видами дія­льності, такий член Кабінету Міністрів України у 20-денний строк з дня виникнення цих обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про відставку.

Особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день сво­го призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Вер­ховної Ради України присягу.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спря­мовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Вер­ховною Радою України.

Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають пра­во заявити Верховній Раді України про свою відставку.

Відставка або смерть Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Ра­дою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені Конституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України, або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосфо- рмованого Кабінету Міністрів України.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:

1) шляхом прийняття відставки члена Кабінету Міністрів України за пода­ною ним заявою про відставку;

2) за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України);

3) за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України;

4) за власною ініціативою.

Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у фо­рмі постанов, а з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань - у формі розпоряджень.

Підписує акти Кабінету Міністрів України Прем'єр-міністр України.

Право ініціативи щодо прийняття актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київсь­ка та Севастопольська міські державні адміністрації.

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України, і за цей проект проголосував Прем'єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформа­цію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опубліку­вання, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Прийняття Кабінетом Міністрів України актів, що містять інформацію з об­меженим доступом, можливе лише у випадках, визначених законом, у зв'язку із забезпеченням національної безпеки та оборони України. У випадках, передба­чених законом, постанови або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню і набирають чинності з мо­менту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо цими поста­новами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

Розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

Акти Кабінету Міністрів України з питань державної митної справи набира­ють чинності в порядку, визначеному Митним кодексом України.

Постанови Кабінету Міністрів України публікуються в Офіційному віснику України, газеті «Урядовий кур'єр», акти Кабінету Міністрів України також опри­люднюються шляхом їх розміщення на офіційному вебсайті Кабінету Міністрів України.

Конституція України, закони, положення яких присвячені врегулюванню питань правового статусу Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, у цілому визначають стратегію та ключові напрями взаємодії вказаних структур.

Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Мініст­рів України; вносить подання Президентові України щодо призначення голів місцевих державних адміністрацій тощо. При цьому голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні не лише перед Президентом України, а й перед Кабінетом Міністрів України, а також підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Кабінет Міністрів України затверджує положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, а також типові регламенти місцевих дер­жавних адміністрацій, якими визначаються організаційно-процедурні питання діяльності останніх.

Підсумовуючи наведене, варто зазначити, що конституційно-правовий ста­тус Кабінету Міністрів України як Уряду України обумовлює дві його основні функції:

1) керівництво та спрямовування виконавчо-розпорядчої діяльності в різ­них сферах державного життя;

2) спрямовування і координація діяльності органів виконавчої влади, конт­роль за їх діяльністю.

Ці функції притаманні лише виконавчій владі і не збігаються з функціями інших гілок влади. На долю саме цієї гілки влади покладається найбільша части­на загальнодержавних завдань і функцій.