<<
>>

§ 3. Конституційно-правове регулювання символів Української держави на сучасному етапі

Державні символи уособлюють національний суверенітет, верховенство і незалежність влади в країні, символізують українську державність і конституційні цінності, є показником самосвідомості, тому що формуються в процесі її історич­ного розвитку, висловлюють певну повагу українського народу до своєї держави, здатність сприяти патріотичному вихованню громадян України.

Відповідно до ст. 20 Конституції України державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що прийма­ється не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третина­ми від конституційного складу Верховної Ради України.

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлю­ються спеціальним законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. На період до законодавчого врегулювання зазначеного питання Президентом України було підписано Указ «Питання щодо використання державних символів України» від 9 лютого 2001 р. № 79/2001, основною метою якого стало визначення порядку використання державних символів України, виховання у громадян поваги до цих символів, запобігання неналежному їх використанню.

Державний Прапор України піднімається на будинках органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а в святкові дні - на будинках гро­мадських формувань, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також на житлових будинках.

За кордоном український прапор вивішується на будинках дипломатичних представництв, консульських установ та інших офіцій­них представництв України або при міжнародних організаціях - згідно з нормами міжнародного права, правилами дипломатичного протоколу і традиціями країни перебування.

Державний Прапор (у зменшеному розмірі) встановлюється на транспорт­них засобах Президента України, Прем'єр-міністра України, керівників державних

Розділ 4. Конституційно-правове закріплення державних символів України та урядових делегацій, глав дипломатичних представництв і консульських уста­нов України за кордоном, глав постійних представництв України при міжнарод­них організаціях.

Державний Прапор України піднімається на морських судах, судах внутрі­шнього плавання та інших засобах пересування, де як офіційні особи перебува­ють Президент України, Прем'єр-міністр України та інші особи, які представля­ють Президента України чи український Уряд, згідно з морськими традиціями і правилами дипломатичного протоколу.

Державний Прапор України піднімається на військових кораблях та інших суднах Військово-Морського Флоту; на судах, внесених до Державного судового реєстру України або судового реєстру Державної річкової судноплавної інспекції, на які видано судовий патент, відповідне судове свідоцтво чи судовий білет, - як кормовий прапор. Судно, що плаває під державним чи національним прапором іноземної держави, при проходженні внутрішнього моря і (або) внутрішніх судно­плавних шляхів України або під час стоянки в українських портах на додаток до прапора своєї держави має піднімати й нести, згідно з міжнародними морськими звичаями, також Державний Прапор України.

Зображення Державного Прапора України наносяться на повітряні судна України та космічні апарати, що запускаються Україною. Вони використовуються також як бортові знаки державної належності кораблів, катерів і суден Державної прикордонної служби України.

Державний Прапор України може бути піднятий при церемоніях та під час інших урочистих заходів, що проводяться органами державної влади України, громадськими формуваннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності.

Державний Прапор може бути вивішений на знак трауру. В таких випадках у верхній частині древка (мачти) прапора кріпиться чорна стрічка, довжина якої дорівнює довжині полотнища прапора. На знак трауру Державний Прапор може бути приспущений до половини древка.

Державний Прапор України може використовуватися як елемент або гера­льдична основа державних нагород України, а також геральдичних знаків - емблем і прапорів органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Як зазначалося вище, роль офіційної емблеми держави відіграє держав­ний герб.

Конституція України передбачає наявність одразу двох гербів - малого й великого: ч. 3 ст. 20 передбачає, що великий Державний Герб України встанов­люється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, який приймається не менш як двома третинами від конс­титуційного складу Верховної Ради України, а ч. 4 цієї ж статті підкреслює, що головним елементом великого Державного Герба України має бути Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Тризуб було затверджено як малий Герб України і вирішено вважати його головним елементом великого Герба України ще Постановою Верховної Ради

України від 19 лютого 1992 р. № 2137-ХІІ «Про Державний герб України». Назва­ною постановою було визначено, що малий Державний Герб України - це тризуб кольорового (золотистого) зображення (20:12), розташований на щиті синього кольору (22,5:16). Передбачена можливість і чорно-білого (монохромного) зо­браження Державного Герба.

Зазначеною постановою було передбачено, що зображення Державного Герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідчен­нях, штампах, бланках державних установ з обов'язковим додержанням його затверджених пропорцій. Крім того, Державний Герб зображується на паспортах громадян України або документах, що їх замінюють, на прикордонних знаках і пунктах пропуску через державний кордон України.

Державний Герб може бути зображений на орденах і медалях України та її грошових знаках.

Допускається відтворення герба як у кольоровому, так і в чорно-білому зо­браженні. Він може виготовлятися в різних матеріалах і техніці, розрахований на різне збільшення і зменшення (при збереженні пропорцій).

Державний Гімн України - музикально-поетичний твір, який разом із Дер­жавним Гербом та Державним Прапором є офіційним символом держави. Конс­титуція України (ч. 5 ст. 20) визначає, що Державним Гімном України є національ­ний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Державним Гімном є національний гімн на музику М. Вербицького із сло­вами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторони]. Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Законом України «Про Державний Гімн України» встановлено, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконан­ням Державного Гімну України. Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється також під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.

Виконання Державного Гімну України у військових частинах, на військових кораблях і суднах регламентується військовими статутами. При проведенні офіційних заходів за кордоном виконання Державного Гімну здійснюється згідно з правилами, встановленими МЗС України з урахуванням практики країни пере­бування і Закону «Про Державний Гімн України».

Допускається також виконання Державного Гімну України при проведенні спортивних змагань з урахуванням існуючої практики спортивних організацій.

Варто зазначити, що при публічному виконанні Державного Гімну України присутні заслуховують його стоячи, чоловіки - без головних уборів.

Згідно з пунктом 4 ч. 2 ст. 92 Конституції України, виключно законами України встановлюється порядок використання та захисту державних символів. Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються зако­ном, що приймається не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України (відповідно до ст. 20 Конституції України).

Проте жодного законодавчого акта, який би регламентував порядок вико­ристання Державного Прапора на теренах України органами державної влади та місцевого самоврядування, громадянами не прийнято. Частково порядок офіційно­го використання Державного Прапора України регулюється низкою нормативно- правових актів, а саме: указами Президента України «Про день Державного Пра­пора України» від 23 серпня 2004 р. № 987, «Про Державний Протокол та Цере­моніал України» від 22 вересня 2002 р. № 746, «Про офіційні символи глави дер­жави» від 29 листопада 1999 р. № 1507, Постановою Верховної Ради України «Про встановлення державної символіки на фасадах і в приміщеннях Верховної Ради України» від 21 січня 2000 р. № 1405-XIV, наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» від 7 вересня 2000 р. № 439 тощо.

При розробленні останнього документа були використані загальні правила використання державного прапора, які застосовуються в зарубіжних державах. Серед основних правил можна виділити наступні:

- Державний Прапор ні перед ким не опускається вниз; ним не можна са­лютувати; не можна схиляти його перед будь-якою особою чи предметом;

- при вивішуванні серед інших прапорів Державний Прапор має займати перше, найпочесніше місце; вивішується або вище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік;

- на зібраннях у приміщенні Державний Прапор розміщується на естакаді (подіумі) з правого боку від промовця; якщо Прапор виставляється з боку ауди­торії, то займає правий бік фронтом до естради;

- в процесіях Державний Прапор треба нести попереду всіх інших прапо­рів або вправо від них;

при вивішуванні Державний Прапор не повинен торкатися землі, підлоги;

- Державний Прапор ніколи і ніде не можна використовувати як прикрасу чи декорацію.

З цією метою можна використовувати барви Державного Прапора, і то лише у випадку державних чи національних свят, при державних урочистос­тях тощо. Церемоніал внесення Державного Прапора України з місця його пос­тійного зберігання здійснюється групою прапороносців;

- зображення Державного Прапора не можна використовувати на реклам­них оголошеннях, заставках. Державний Прапор (стяг), спущений на півдревка (півщогля) означає жалобу.

Державний Герб України є символом новітньої Української Держави, який фокусує в собі головні етапи її становлення та багатовікового розвитку, слугує втіленням провідної національної ідеї - ідеї соборності українських земель. Проте до цього часу вигляд великого Державного Герба України залишається неврегульованим.

З метою дотримання вимог абз. 1-4 п. 17 Порядку проведення консульта­цій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996, та п. 1 § 70, п. 1 і 2 § 42 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950, проєкти законів України «Про малий Державний Герб України», «Про Державний Прапор України» та «Про Державний Гімн України» було розміщено з 18 березня 2015 р. на офіційному вебсайті Міністерства юстиції та на урядовому вебсайті у рубриці «Громадянське суспільство і влада». В обговоренні законопроєктів взя­ли участь громадяни, які надали свої пропозиції як на урядовий вебсайт у рубри­ку «Громадянське суспільство і влада», так і на офіційний вебсайт Міністерства юстиції. Пропозиції, які надійшли, були ретельно вивчені, але юридичних наслід­ків результати обговорення не отримали.

У лютому 2016 р. Комітетом з питань державного будівництва, регіональ­ної політики та місцевого самоврядування було запропоновано проєкт закону «Про Державний Герб України», однак він не знайшов належної підтримки серед народних депутатів України.

У перспективі Державний Герб України має бути встановлений з урахуван­ням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом.

З усіх державних символів України лише Державний Гімн України затвер­джено законом. Стосовно порядку його використання законодавець зазначив, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчують­ся виконанням Державного Гімну України. Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідаль­ність, передбачену чинним законодавством.

Зазначене дає підстави стверджувати, що порядок використання держав­них символів України залишається практично неврегульованим.

Про те, що державним символам надається особливе значення, свідчить встановлення кримінальної відповідальності за неправомірне використання державних символів (ст. 338 Кримінального кодексу України «Наруга над дер­жавними символами»), зокрема незаконне підняття Державного Прапора Украї­ни на річковому або морському судні без права на цей Прапор (ст. 339 КК України).

Так, за ст. 338 КК України, публічна наруга над Державним Прапором Ук­раїни, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців.

Способами наруги можуть бути знищення чи пошкодження прапора (герба) шляхом його публічного спалення, топтання ногами, ламання, розмальовування,

Розділ 4. Конституційно-правове закріплення державних символів України нанесення на прапор образливих написів, зривання з будівель, зле шаржування герба чи гімну тощо.

Наруга над державними символами тягне відповідальність за ст. 338 КК України лише у разі, якщо вона була публічною (спрямованою на публіку). При цьому винна особа може, скажімо, розмалювати прапор як у присутності інших людей, так і без їх присутності, але з наступним винесенням такого прапора на людські очі.

Однак байдуже, нешанобливе ставлення до Державного Прапора України, тобто вивішування Державного Прапора України на будь-чому, будь-яких відтін­ків синього і жовтого кольорів (до невпізнання), або пошарпаного вітрами та випраного дощами у судовій практиці не вважається наругою над державними символами і не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Логічним у таких випадках було б встановлення адміністративної відпові­дальності. Спроба така була, але успіхом не увінчалась (законопроєкт від 31 березня 2011 р. № 8320 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконні дії із державними нагородами та порушення порядку використання державних символів», яким, зокрема, пропо­нувалось запровадити адміністративну відповідальність за порушення порядку використання Державного Прапора України, Державного Герба України або Державного Гімну України).

Варто зазначити, що неповагу до державних символів України можна роз­цінювати як неповагу до власної держави, українського народу та національних традицій. Отже, необхідно привести у відповідність до вимог ч. 6 ст. 20, п. 4 ч. 2 ст. 92 Конституції України нормативну базу в частині правової регламентації опису, порядку використання та охорони державних символів України.

Державна символіка являє собою лаконічне знакове відображення суве­ренітету та ідеології держави. Державний суверенітет України становить верхо­венство, самостійність, повноту і неподільність влади держави в межах її тери­торії та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Практика сучасного державотворення показує, що цілісну систему державних символів має кожна суверенна країна, незалежно від її розміру, сталості демократії, форм державно­го правління, устрою чи режиму, кількості населення, рівня її соціально-еконо­мічного розвитку тощо.

Суспільно-комунікативна значущість державних символів убачається в їх можливості в лаконічній формі передати інформацію про державу, яка є зрозу­мілою для суспільства.

Отже, державні символи наповнені відповідним ідеологічним, національ­ним та іншим змістом, є незаперечним доказом існування незалежної держави концентровано виражають її велич, соціальну суть та суверенітет і спрямовані на зміцнення її суверенітету.

<< | >>
Источник: Конституційне право : підручник / МВС України, Харків. нац. ун-т К65 внутр. справ ; за заг. ред. О. С. Бакумова, Т. І. Гудзь, М. І. Марчука ; [О. С. Бакумов, Л. Д. Варунц, Т. І. Гудзь та ін.] ; передм. М. І. Марчука. - Харків,2019. - 484 с.. 2019

Еще по теме § 3. Конституційно-правове регулювання символів Української держави на сучасному етапі:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -