Джерела прав та свобод людини і громадянина.
У попередніх розділах лекції ми зазначили, що права та свободи знайшли своє відображення у практиці організації життя окремих стародавніх держав, філософській та юридичній думці, релігії, нормативно-правових актах.
У широкому розумінні джерелами прав та свобод людини і громадянина є усі прояви діяльності людини, де пропонується закріплення, тлумачення прав та свобод, їх юридичні гарантії, форми реалізації та захисту. У вузькому розумінні, джерела прав та свобод людини і громадянина - міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, які їх визначають та закріплюють.Права та свободи людини і громадянина визнаються і гарантуються в Україні згідно із загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права і відповідно до Конституції України.
Основними джерелами міжнародно-правових норм з прав людини є:
- Загальна декларація прав людини (10.12.1948 р.);
- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (16.12.1966 р.);
- Міжнародний пакт про соціальні, економічні і культурні права (16.12.1966 р.);
- Конвенція про заборону всіх форм дискримінації жінок (18.12.1979 р.);
- Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього (09.12.1948 р.);
- Міжнародна конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (21.12.1965 р.);
- Конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього (30.11.1973 р.);
- Конвенція про права дитини (20.11.1989 р.);
- Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (04.11.1950 р.);
- Європейська конвенція про громадянство (07.11.1997 р.);
- Європейська хартія місцевого самоврядування (15.10.1985 р.);
- Документ Копенгагенської наради Конференції з людського виміру
Ради Безпеки Ради Європи (29.06.1990 р.) та інші нормативно-правові акти. Вітчизняні джерела прав та свобод людини і громадянина представлені такими нормативно-правовими актами:
- Декларація про державний суверенітет України (16.07.1990 р.);
- Конституція України (28.06.1996 р.);
- Постанова Верховної Ради України «Про Засади державної політики України в галузі прав людини» (17.06.1999 р.);
- Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (23.12.1997 р.);
- Закон України «Про громадянство України» (18.01.2001 р.);
- Закон України «Про громадські об’єднання» (22.03.2012 р.);
- Закон України «Про звернення громадян» (2.10.1996 р.);
- Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» (23.04.1991 р.);
- Закон України «Про національні меншини в Україні» (25.06.1992 р.) та інші нормативно-правові акти.
Основні поняття лекції: людина, особа, громадянин, держава, права, свободи, покоління прав.