§ 2. Суб'єкти і предмет виконання зобов'язань

Згідно з ст. 164 ЦК виконання зобов'язання, що виникло з договору, може бути покладене в цілому або в частині на третю особу, якщо це передбачено встановленими правилами, а так само якщо третя особа зв'язана з однією з сторін адміністративною підлеглістю або відповідним договором. Наприклад, договір залізничного перевезення вантажу виконується не тільки безпосередньо залізницею, яка його уклала, а й іншими залізницями, якими перевозиться вантаж.

308

Розділ IV ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Покладення виконання на третю особу не змінює суб'єктний склад зобов'язання, і цим воно відрізняється від уступки вимоги і переводу боргу, коли суб'єктний склад змінюється. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання несе сторона договору, в якої це зобов'язання виникло, включаючи відповідальність за виконання, що здійснюється третіми особами, якщо законом не встановлена відповідальність безпосереднього виконувача.

Норми зобов'язального права передбачають можливість укладення договорів, за якими виконання проводиться не для кредитора, котрий уклав договір, а для третьої особи — договір на користь третьої особи. Так, ст. ст. 370, 371 ЦК передбачають сплату страхової суми за договором страхування страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір, причому остання не є стороною в договорі страхування.

Під предметом виконання зобов'язання розуміється те, відносно чого боржник зобов'язаний виконати дію: річ, послуга, грошова сума.

Річ як предмет виконання може бути індивідуально визначеною або визначеною родовими ознаками. В останньому разі потрібна конкретизація речі відносно фасону, розміру, сорту, якості. Неузгодження цих ознак приводить до того, що зобов'язання не визнається дійсним, оскільки не визначено його предмет.

Існують зобов'язання з кількома предметами. Так, альтернативними визнаються зобов'язання, що мають кілька предметів і передача будьякого з них визнається належним виконанням. Так, згідно з ст. 172 ЦК боржникові, зобов'язаному виконати одну з двох або кількох дій, належить право вибору, якщо з закону, договору або змісту зобов'язання не випливає інше. Після здійснення вибору таке зобов'язання перетворюється на звичайне.

При загибелі одного із предметів виконання в альтернативному зобов'язанні до здійснення вибіру можливість виконання зобов'язання залежатиме від того, який вибір буде зроблений правомочною особою. Так, якщо вибір буде зупинено на предметі, що залишився, то зобов'язання зберігається; якщо ж вибір зроблено на користь предмета, що загинув, зобов'язання припиняється на підставі неможливості виконання1.

' Див.: Гражданское право / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. Ч. 1. С. 474.

310

Глава 23 ВИКОНАННЯ ЗОБОВ 'ЯЗАНЬ

існують також факультативні зобов'язання — з одним предметом виконання, але боржникові надається право заміни виконання, наприклад, замість передачі речі сплатити її вартість. Причому предмет, яким може бути замінене основне зобов'язання, визначається наперед і виконання факультативного обов'язку не потребує згоди кредитора. На відміну від альтернативного зобов'язання загибель предмета в факультативному зобов'язанні припиняє зобов'язання, тому що останнє передбачає не право вибору, а можливість для боржника здійснити заміну виконання.

Якість виконання — це якість предмета. Ця вимога формулюється щодо окремих видів зобов'язань. Так, ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів»1 передбачає право споживача вимагати від продавця (виготівника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (роботи, послуги) відповідала вимогам нормативних документів, а також інформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виготівник, виконавець).