§ 2. Право повного господарського відання

воно містить повноваження, аналогічні повноваженню власника по володінню, користуванню та розпорядженню закріпленим за носієм цього права майном;

обсяг цих повноважень вужчий, ніж повноваження власника, вони встановлені законом і волею самого власника — держави або територіальної громади в особі відповідних органів;

суб'єкт права повного господарського відання хоча і залежить від держави як власника його майна, але має бути захищений від

' Така думка є небезспірною.

274

втручання з боку її органів в його оперативногосподарську діяльність. Це прямо заборонено міністерствам та іншим підвідомчим Кабінету Міністрів України органам державної виконавчої влади.

Суб 'єктами права повного господарського відання є державні і комунальні підприємства.

Об 'єктом цього права є майно, що закріплюється за названими суб'єктами та враховується на їх самостійних балансах. Державне або комунальне підприємство володіє цим майном, в чому проявляється ознака майнової відокремленості, що притаманне будьякій юридичній особі. При цьому в першу чергу слід говорити про відокремленість від іншого майна, що є державною власністю і закріплене за іншими державними підприємствами або установами. Це майно може бути не тільки цілісним майновим комплексом, а й неподільним єдиним об'єктом права, хоча воно складається із певної кількості конкретних видів майна, що належить до основних і оборотних фондів. Під неподільністю слід розуміти відсутність навіть умовного поділу на частки, паї, акції, як це має місце в майні юридичних осібвласників (наприклад, господарських товариств).

В той же час у майні державного підприємства може опинитися і майно, що не є державною власністю, а належить до так званої власності трудового колективу, яка формується відповідно до ст. 38 Закону «Про власність» і п. З ст. 18 Закону «Про підприємства в Україні». В цих випадках члени трудового колективу мають права на вклади, тобто вимагати виділу їм своєї частки з виплатою її вартості, нарахування відсотків на вклади і т. ін.

Таким чином, майно державних і комунальних підприємств належить цим підприємствам на праві повного господарського відання, а власність на це майно має держава або відповідна територіальна громада і може мати трудовий колектив цього підприємства у певній частці.

Всі одержані від діяльності державного або комунального підприємства доходи належать державі або відповідній територіальній громаді на праві власності, а самому підприємству — на праві повного господарського відання. Якщо це передбачено статутом підприємства, частина його прибутку може передаватись у власність його трудового колективу.

, Носії права повного господарського відання несуть самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями всім закріпленим

275

Глава 19 ІНШІ РЕЧЕВІ ПРАВА

Розділ III ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧЕВІ ПРАВА

за ними на праві повного господарського відання майном. Власник — держава або територіальна громада не несе відповідальності за боргами цих підприємств, так само як і підприємства не відповідають по зобов'язаннях власників — держави або територіальних громад.

Здійснюючи свої повноваження, суб'єкт права повного господарського відання може вчиняти з своїм майном ті ж дії, що і власник, за окремими винятками, що стосуються заборони безоплатно відчужувати майно та встановлення певних вимог щодо його оплатного відчуження.

Вчиняючи різноманітні дії з приводу свого майна, державне підприємство укладає різноманітні договори з будьякими юридичними особами, громадянами, трудові договори з працівниками по використанню цього майна, здійсненню виробничої діяльності підприємства, іншої комерційної діяльності, передбаченої його статутом, відчуженню — продажу, обміну та ін., а також щодо знищення майна в процесі переробки, нормально необхідного зносу.