<<
>>

§ 1. Поняття та види знаків для товарів і послуг

Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р.

Права на знаки для товарів і послуг — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у процесі створення, реєстрації, використання і охорони знаків для товарів і послуг.

Знаки для товарів і послуг — це зареєстровані в установленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Закон передбачає такі види знаків для товарів і послуг: словесні (слова й абревіатури, наприклад Таврія, Славутич, ЗАЗ); зображувальні (композиції ліній, плям, фігур, форм на площині); об'ємні (композиції фігур у трьох вимірах, тобто у формі самого виробу або його упаковки — флакони, пляшки тощо); комбіновані (сполучення зображувальних, словесних і об'ємних елементів).

Для того щоб позначення було визнане знаком для товарів і послуг, його слід заявити до Держпатенту України в установленому порядку.

Вимоги до знаку для товарів і послуг у згаданому вище Законі викладені не в позитивній формі, а у вигляді переліку позначень, які не можуть одержати правову охорону.

Проте певні вимоги встановлені самим Законом або вироблені практикою.

Позначення, заявлене як знак для товарів і послуг, має бути корисним, придатним для маркування товарів і відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки.

Заявлене позначення має бути новим для України і заявлених товарів і послуг. За таких умов воно може бути придатним для реєстрації за кордоном.

Позначення має бути корисним, бо відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі. Воно повинно певним чином індивідуалізувати товар чи послугу, сприяти їх рекламі, забезпечувати надійну конкурентоспроможність і стабільність попиту.

Знакдовинен мати об'єктивне вираження, яке дає змогу маркувати ним випущені вироби й упаковку, використовувати у

426

технічній і супровідній документації без зниження якості і зовнішнього вигляду товару, тобто бути технологічним. Нарешті позначення має відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки, у тому числі бути милозвучним і легковимовним.

Лише сукупність зазначених вимог дає підставу визнати заявлене позначення як знак для товарів і послуг.

Основні функції знаків для товарів і послуг — це індивідуалізація вироблюваної продукції і надаваних послуг, захист їхньої якості та інших достоїнств від зазіхань, забезпечення стійкості попиту, захист інтересів сумлінних виробників, реклама виробів та послуг, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг в умовах ринкової економіки.

Закон чітко визначає, які позначення не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Зокрема, не визнаються знаками позначення, які зображують державні герби, прапори та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки.

Не визнаються знаками також позначення, які не мають розрізняльної здатності або є тотожними або схожими настільки, що їх можна переплутати з іншими позначеннями.

Не можуть бути визнані знаками позначення, які відтворюють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

<< | >>
Источник: О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997

Еще по теме § 1. Поняття та види знаків для товарів і послуг:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -