§ 4. Форми власності в Україні

Економічне підґрунтя власності, що проявляється, зокрема, у привласненні в різних її формах, вплинуло на визначення Законом «Про власність» форм права власності. В той же час економічні і правові відносини власності, хоча і є пов'язаними між собою, але не можуть ототожнюватись.

Форми власності виступають економічними категоріями і не повинні розглядатись як форми права власності, тобто переводитись в категорії юридичні, бо право власності є єдиним для всіх власників. Воно складається із єдиних для них правомочностей, тобто має єдиний зміст1. Як правові категорії зазначені форми власності розглядатися не можуть. Дійсно, як в об'єктивному, так і в суб'єктивному розумінні право власності, що належить до різних форм (приватної, державної чи комунальної), є однаковим для їх носіїв (суб'єктів). В Законі «Про власність» форма (вигляд) власності як сукупність правових норм, що закріплюють приналежність матеріальних благ певним суб'єктам та встановлюють правовий режим відповідного майна, розташовуються послідовно, дозволяючи зробити наступний висновок: форми власності відрізняються не за змістом правомочностей, а за характером об'єктів та їх правовим режимом.

Законом «Про власність» передбачається можливість існування змішаних форм власності шляхом об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави. Стосовно змішаних форм власності слід зробити застереження, що вони не можуть визначатись як окремі форми власності, бо можливо лише припустити об'єднання об'єктів, які належали різним власникам. Внаслідок такого об'єднання може виникати правовий режим спільної власності або новий суб'єкт права власності, якому передається майно, що належало різним власникам. При цьому у нового власника не існує ні

' Див.: Право собственности в Украине / Под ред. Я. Н. Шевченко. К., 1996. С. 1819.

201

Глава 13 ПРАВО ВЛАСНОСТІ.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

якого змішування ні в юридичній, ні в економічній формі. Такий власник набуває майно у власність і здійснює свої права незалежно від того, в який спосіб утворено його власність. Тому взагалі про змішані форми власності не повинно йтися.

Статтею 13 Конституції України та ч. 5 ст. 2, ч. З ст. 4 Закону «Про власність» гарантована рівноправність всіх власників в Україні. Це означає надання всім власникам рівних можливостей щодо здійснення своїх прав і недопущення обмежень або надання пріоритетів тим чи іншим власникам.

Однак при забезпеченні рівності всіх юридичних вимог функціонування різних форм власності і відсутності юридичних перешкод для їх розвитку внаслідок економічних факторів державна форма власності має переважне значення. Це визначається фактично заданим режимом цієї форми власності у нинішній час. Насамперед це стосується об'єктів права державної власності, до яких належить майно, що може перебувати у власності інших власників, та деяких способів виникнення права державної власності (стягнення податків та ін.). Переважна більшість об'єктів промисловості перебуває в державній власності і ще тривалий час така ситуація зберігатиметься, незважаючи на процеси приватизації в країні.

Крім форм власності іноді розглядають її види, на які поділяються зазначені форми або які не залежать від форм власності. Так, можна визначити такі види комунальної власності: власність громад сіл, селищ, міст та районів у містах. Видами спільної власності є часткова і сумісна власність. У свою чергу остання складається з підвидів: власність подружжя, власність членів селянського (фермерського) господарства та власність членів сім'ї на майно, одержане внаслідок спільної праці.

<< | >>

↑

Источник: Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000

Еще по теме § 4. Форми власності в Україні:

- Гражданское право России - Диссертации по гражданскому праву - Цивільне право України -