§ 3. Дія цивільного законодавства
Вирішити питання про дію цивільного законодавства у часі — це означає встановити момент вступу його в дію і момент припинення його дії.
Відповідно до ст.
94 Конституції України закон набирає чиності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.Нормативноправові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.
Нормативноправові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Офіційними друкованими виданнями згідно з Указом Президента України від 10 червня 1997 р. є: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Урядовий кур'єр».
Закони та інші нормативноправові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом згідно зі ст. 57 Конституції України, є нечинними.
За загальним правилом закони та інші нормативноправові акти діють на майбутнє і не мають зворотної дії в часі. З цього правила є винятки. Стаття 58 Конституції містить правило про те, що закони та інші нормативноправові акти мають зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Припинення дії законів та інших нормативноправових актів настає у випадках, коли спливає строк, на який вони приймалися, при прямому скасуванні їх дії, а також у випадках прийняття нового закону або іншого нормативноправового акта, які поіншому регулюють ті ж самі відносини.
Закони та інші нормативноправові акти діють на всій території України і поширюються на всіх осіб. Таким є загальне правило про дію цивільного законодавства у просторі та за колом осіб. Але за
28
лежно від виду та характеру зазначених актів вони можуть поширюватись не на всю територію України, а на її певну частину, а так само не на усіх осіб, а тільки на певне коло осіб.
Особи однієї держави можуть перебувати в майнових та особистих немайнових відносинах з особами іноземної держави Виходячи з цього, згідно зі ст. 11 Цивільнопроцесуального кодексу України1 суд у випадках, передбачених законом, застосовує норми права інших держав. Колізійні норми, які вказують на те, норми якої держави підлягають застосуванню у відносинах з іноземним елементом, вміщені у розділі VIII чинного ЦК «Правоздатність іноземних громадян та осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних договорів».