ТЕМА 15 Розвиток буржуазної держави та права в Німеччині
1. Розвиток державності Німеччини в XIX ст.
2. Створення імперії, організація державної влади та управління.
3. Буржуазне право в Німеччині.
Ключові поняття: Німецький союз, бундесрат, міністр- президент, Північнонімецький союз, імператор, кайзер, канцлер, федерація, кодифікація, цивільне уложения.
Німеччина пізніше за інші європейські держави стала на шлях капіталістичного розвитку. Аграрні реформи 1807,1816 і 1821 рр. у Прусії та інших німецьких державах мали обмежений характер. Торгівля була слабо розвиненою, а нечисленні міста - лише резиденціями монархів.
1. Розвиток державності Німеччини в XIX ст. На Віденському конгресі (1815), що відбувся після поразки Франції в наполеонівських війнах, було вирішено створити Німецький союз, до якого ввійшли 34 монархії і 4 вільних міста. Вищим органом став парламент (бундесрат), до якого входили представники всіх держав. У 1834 р. 18 із цих держав утворили Митний союз, але для найдрібніших із них він означав поступову ліквідацію економічної і державної самостійності. Найбільше від нього виграла Прусія.
Під час революції 1848 р. монархи Австрії, Прусії та Баварії змушені були піти на поступки, скасувавши феодальні повинності і про-голосивши деякі буржуазно-демократичні свободи. У 1850 р. піддані Прусії отримали від свого короля даровану (октройовану) Конституцію, яка зберігала за ним значні повноваження. В його руках зосереджувалась виконавча влада, він був головнокомандуючим, міг скликати і розпускати парламент та ін. Законодавча влада належала одночасно йому і двопалатному ландтагу. Унаслідок конституційного конфлікту на початку 1860-х рр. король розпустив парламент і призначив мінісгром-президентом Отто Бісмарка, пруського поміщика. За його ініціативою було затверджено урядом новий бюджет і за короткий час створено дієздатну армію. Уже в 1864 р. Прусія і Австрія розгромили армію Данії, а в 1866 р.
Прусія - Австрію.2. Створення імперії, організація державної влади та управління. У 1867 р. із 22 держав було створено Північнонімецький союз, котрий очолив король Прусії, а фактично - призначений канцлером союзу О.Бісмарк. Органами представництва стали союзна рада і рейхстаг. 16 квітня 1871 р. набула чинності Конституція німецької імперії, що діяла аж до 1919 р.
Король Прусії одночасно ставав імператором (кайзером), частину його повноважень здійснював канцлер. Імператор міг скликати і розпускати парламент, видавати закони, призначати канцлера, чиновників і офіцерів, він був головнокомандуючим. За обсягом прав друге місце після кайзера займав бундесрат, наділений законодавчими та адміністративними повноваженнями. До нього входили міністри або уповноважені представники від держав-союзниць. Головою бундесрату був імперський канцлер.
Імперська Конституція (1871) несла в собі риси пруської поліцейської держави. За формою правління об'єднана Німеччина була монархією, а за державним устроєм наближалась до федерації. Специфіка германської федерації полягала в тому, що Конституція не передбачала створення імперської адміністрації, однак імперські закони мали пріоритет перед законами королівств і республік союзу.
Реальна влада в імперії аж до 1890 р. фактично зосереджувалась в руках О.Бісмарка.
За Конституцією (1871), усі держави, що увійшли в склад імперії, зберегли свої судові права. Злочини проти імперії (зрада верховній владі) повинен був розглядати вищий апеляційний суд трьох вільних ганзейських міст у Любеку, а конфлікти між членами імперії - бундесрат. За імперським законом (1877) до системи судів входили нижній, земський, вищий земський та імперський суди. Поліція знаходилася у віданні держав-членів імперії, вона поділялася на адміністративну, судову і загальної безпеки.
3. Буржуазне право в Німеччині. Розвиток Німеччини в напрямку до створення єдиної держави і встановлення капіталістичних відносин у суспільстві стали головними чинниками на шляху до єдиної правової системи.
Так, у 1848 р. став діяти єдиний вексельний статут, а у 1861 р. - загальнонімецький торговий кодекс. У 1873 р. було прийнято поправку до Конституції, яка віднесла кодифікацію до компетенції імперії, а у 1874 р. бундесрат призначив відповідну комісію, і вже в 1878 р. з'явився перший проект. Проте нове цивільне уложения лише в 1900 р. набуло чинності, але воно відповідало новим умовам розвитку країни, давало широку правову можливість захисту інститутів приватної власності, укладання угод, розпорядження майном тощо. Разом з тим в інтересах поміщиків розпорядження землею було обгрунтоване додатковими формальностями, які утруднювали для буржуазії вільний доступ до земельної власності. Право власника земельної ділянки поширювалося і на простір над поверхнею землі, і на надра. Зміни торкнулися також майнових відносин, шлюбно- сімейних, спадкового права та ін. Положення цього кодексу вплинули на розвиток цивільного права в Китаїта Бразилії.За Кримінальним уложениям (1871), до особливо небезпечних злочинів були віднесені зрада, повстання, заклики до непокори владі і законам, замах на імператора. За державні злочини передбачалися жорсткі покарання - страта, тюремне ув'язнення і каторжні роботи.
Пишання для самоконтролю:
1. Основні етапи об'єднання Німеччини в XIX ст.
2. Оформлення імперії в Німеччині.
3. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р.
4. Передумови створення єдиної правової системи Німеччини в XIX ст.
5. Основні риси буржуазного права Німеччини.
Рекомендована література:
1. Бабанцев Н., Прокопьев В. Германская империя 1871-1918 гг.: историко-правовое исследование. - Красноярск, 1984.
2. Галкин И. Создание Германскоіі империи. 1815-1871. -М„ 1986.
3. Кизяковский В. К проблеме становления конституционализма в Германии (первая половина XIX в.) И Методология историко-правовых исследований. -М., 1980.
4. Конституции и законодательные акты буржуазныхгосударствХУП- Х1Хвв.-М„ 1957.
5. Новая история. 1640-1870/Подред. А.Иарочницкого. - М„ 1986.
6. Петряев К. Курс лекций по истории Франции, Германии, Англии, Ирландии и США. 1871-1914. - К, 1958. - 4.1.
7. Прокопьев В. История германской государственности ХІХ-ХХ вв- Калининград, 1985.
8. Савельев В. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты). -М„ 1994.
9. Страхов Н. Основные закономерности становления буржуазного государства и нравов Англии, Франции, Германии и Северной Америке. - X., 1978.
10. Юзовская А. Эволюция права в государствах Европы и Америки (ХУП-ХІХвв.).-СПб., 1996.