§ 2. Суспільний устрій

Дослідник цивілізації інків Г. Кунов визначає суспільний устрій інків як «аграрний комунізм»^[15]. Засновник комуністичної партії Перу Маріатегі ідентифікував суспільний устрій інків як ранню форму со- ціалізму^[16].

Ці доволі неоднозначні оцінювання інкського суспільства пояснюються тим, що їхня величезна держава, імперська за своїм характером, включала і безмежну владу бюрократичної держави над суспільством, яке, подібно стародавнім Шумеру, Китаю, Індії, становило світ общин, пов' язаних у єдине ціле державною власністю, і добре налагоджені патерналістські функції держави та общинні інститути, які збереглися. Державна влада в Тауантинсуйю, крім військової та фіскальної функцій, відіграла найважливішу роль в організації аграрного господарювання. Як у Єгипті й Шумері, тут була потрібна значна координація зусиль багатьох людей - для будівництва високогірних терасних полів, розподілу води, добрив, створення страхових державних запасів. Господарсько-організаторські і патерналістські функції держави робили інкське суспільство схожим на «соціалізм». За всезагаль- ним визнанням, в Імперії інків не було голодних і жебраків, громади повинні були турбуватися про обездолених, а місцеві правителі - ку- ракі відповідали за це головою. Абсолютна влада Імперії інків над общиною робила останню схожою на колективного раба держави. Але така надто широка інтерпретація рабовласництва знищує саму його специфіку як певного історичного соціально-правового інституту.

<< | >>

↑

Источник: Історія держави і права зарубіжних країн : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л. М. Маймескулов, Д. А. Тихоненков, В. В. Россіхін, С. І. Власенко ; за ред. Л. М. Маймескулова. - Х,2011. - 520 с.. 2011

Еще по теме § 2. Суспільний устрій: