Сервітути (Servitudes)
Сервітути — права на користування чужим майном в певних межах. Praedial servitudes розділялися на дві категорії rustic (сільські) і urban (міські). Права на шляхи і воду звичайно вважалися rustic, в той час як права на освітлення, огляд і опору вважалися urban. Praedial servitudes могли бути лише допоміжними (appurtanamt), тобто вони могли існувати як додаткові переваги, придані до володіння земельною ділянкою.
Стосовно personal servitudes законодавство Юстиніана поширило цей принцип і на права usufrutus та usus. Usufructus означає право на використання і взяття “фруктів” (наприклад, врожаю), які породжує відповідна річ. Usus — право, яке було більш обмеженим. Наприклад, житло наймач мав право жити у будинку, але не мав права здавати його в оренду.
2.9.
Еще по теме Сервітути (Servitudes):
- Стаття 102. Припинення дії земельного сервітуту
- Стаття 101. Дія земельного сервітуту
- Право земельного сервітуту
- Земельний сервітут.
- Стаття 98. Зміст права земельного сервітуту
- Власність, користування, володіння, розпорядження, сервітут, емфітевзис, суперфецій.
- Земельний сервітут, оренда земельної ділянки, право постійного користування землею, суборенда.
- § 2. Сервітут (право обмеженого користування чужим майном)
- Глава 16 Право земельного сервітуту
- Стаття 99. Види права земельного сервітуту
- Розділ 7 Земельні сервітути та обмеження прав на землю
- Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів
- 5. Інші правові підстави користування житлом
- 49. ЗАХИСТ ПРАВ НА ЧУЖІ РЕЧІ
- 47. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ СЕРВИТУТІВ.