3.4. Реформи Хаммурапі
За правління Вавилоном Хаммурапі (1792-1750 рр. до Р. X.) відбувається значне піднесення держави. Швидко розвиваються товарно-грошові відносини, приватні рабовласницькі господарства, централізується держава та зміцнюється царська влада, розвивається право.
Ці досягнення значною мірою були зумовлені тими реформами, котрі здійснив цей правитель.Економічна реформа:
- заборона продавати землі общинників;
- скасування стягнення податків із селян зерном, маслом, вовною та запровадження податку сріблом;
- обмеження лихварства (до 20 % сріблом);
- обмеження терміну боргової кабали трьома роками;
- скасування накопичених у країні боргів (кілька разів). Адміністративна реформа:
- упорядкування й удосконалення центрального апарату;
— створення відомств, серед яких провідне місце посіли військове, фінансове та відомства громадських робіт;
- поділ усієї країни на області, якими почали керувати царські чиновники;
- на чолі міст поставлено призначених царем керівників, котрі забезпечували збір податків, мобілізацію населення на громадські роботи, в ополчення та ін.
Судова реформа:
- обмеження судових функцій храмів і общин;
- передання основних судових функцій посадовим особам на місцях;
- запровадження у містах, так званих, царських судів, які діяли колегіально.
Релігійна реформа:
- культ єдиного бога - Мардука;
- царську владу проголошено божественною, тому вона встановлює згоду між людьми.