Проблематика модуля зосереджена на феодальному аспекті державно-правового буття у руслі європоцентризму.
Феодальні суспільні відносини - відносини з приводу порядку землекористування, -володіння, -розпорядження. Диференціація правової дії рухається у напрямі конкретизації земельних прав як таких, з якими пов’язується уявлення і практика суспільної безпеки.
Земельні права сприймаються як права самої землі, відносно якої у людини-власника виникають обов’язки. Статус власників землі різний, залежить від обсягу власницьких прав, тим самим у систему феодальних відносин вводиться поняття «феодальна ієрархія». Суспільна диференціація набуває вигляду феодальної ієрархії або системи титулів, основу якого визначає обсяг власницьких прав на землю. Суспільні регламентація і диференціація формують феодальне право або право-привілей. Відповідно, статус людини залежав від обсягу власницьких прав: алоїдальний власник, бенефіціарний власник. Людина, що не була пов’язана з власністю на землю, не вважалася суб’єктом права. Для невласників формувалася своя система регламентації і диференціації, тим самим стимулювалася система партикуляризму, коли на певній території діяли різні системи права, залежні від статусу людини: власник землі і не власник землі. Разом зі статусом власника розробляється система дотичних статусів і відносин: договірних, шлюбно-сімейних,кримінальних, міжнародних торгових і морських тощо.
Власник землі асоціюється з публічною владою, правом у межах свого землеволодіння на засадах сюзеренітету-васалітету та вотчинної юрисдикції. Сюзерен-землевласник - власник, якому підкорені інші землевласники. Васал-землевласник - власник, який підкорений сюзерену. Вотчина - успадковане право власності на землю. Юрисдикція (компетенція і повноваження) - право визначати і встановлювати правила поведінки на власній території на основі набутого (успадкованого) чи встановленого обсягу власницьких прав. Обсяг власницьких прав визначав місце особи у системі титулів (гідність особи). Гідні особи - власники земель, негідні - невласники.
Земля як річ у руслі суспільної безпеки означеного періоду вважалася визначальною річчю, відносно якої набували статусу інші речі, у тому числі й люди-власники.