1.3. Методологія науки та курсу історії держави і права зарубіжних країн

Методи історії держави і права зарубіжних країн - це сукупність прийомів, способів, шляхів та принципів, за допомогою яких вивчають цю дисципліну.

Найважливіші методи (підходи) такого вивчення:

1) діалектичний метод (держава та право вивчаються в розвитку, в русі - від їх елементарних форм й організацій до більш складних і розгалужених);

2) історичний метод (вимагає розглядати державу та право з позиції їх виникнення, розвитку і зміни, у зв'язку з іншими явищами й умовами певної епохи, у зв'язку з конкретним досвідом історії);

3) системно-структурний метод (виявляються елементи, що забез­ печують єдність системи, вивчають взаємозалежність цих елементів);

4) порівняльний метод (конкретні державно-правові явища розглядаються в зіставленні їх у просторі та часі);

5) статистичний метод (досліджуються кількісні характеристики історичного процесу - темпи зростання, поширення, тривалість);

6) метод екстраполяції (поширення висновків, зроблених щодо однієї частини якого-небудь явища (процесу) на іншу) та ін.

Позитивні результати при вивченні історії держави і права зарубіж­них країн може дати лише комплексний підхід у використанні методології.