§ 3. Жирондистська республіка
Своєрідністю цього періоду є надзвичайне загострення протиборства різноманітних політичних сил. До ситуації 1792-1793 років якнайкраще підходять слова Карла Маркса: «Така вже доля усіх революцій, що те єднання різних класів, яке до певної міри завжди є необхідною передумовою будь-якої революції, не може довго тривати.
Не встигши одержати перемогу над загальним ворогом, переможці вже розходяться між собою, утворюючи різні табори, і повертають зброю один проти одного». Критичним для республіки став вересень 1792 року. Слід зазначити, що, хоча влада формально належла урядові жирондистів, останні діяли під тиском Паризької Комуни. Перш за все було змінено управління Францією, ліквідовано принцип поділу влади, розпущено Законодавчі збори. Натомість було обрано Конвент у складі 750 чоловік, який поєднав у собі і законодавчу, і виконавчу гілки влади. Оперативними органами управління стали Комітет суспільного спасіння і Комітет суспільної безпеки - орган боротьби з контрреволюцією.21 вересня 1792 році на першому засіданні Конвенту було ухвалено декрет щодо скасування королівської влади у Франції. У грудні цього ж року короля було передано суду Конвенту і засуджено до смертної кари. 21 січня 1793 року Людовика XVI страчено. Дантон, стоячи на залитих кров’ю короля сходинках гільйотини, звернувся до народу: «Королі Європи кинули нам виклик, - ми кидаємо їм голову короля».
Період жирондистської республіки відзначено наростанням воєнної загрози, половинчастою політикою жирондистів та загостренням їхньої боротьби з якобінцями. 10 березня 1793 року за пропозицією Дантона в Парижі було скликано Надзвичайний трибунал для боротьби з контрреволюцією. За наполяганням якобінців було реоганізовано армію, до її частин направлялися комісари Конвенту. З метою боротьби зі спекуляцією було встановлено тверді ціни на хліб. Але рішуча політика якобінців наштовхувалася на саботаж жирондистів. Ще більше ускладнила ситуацію зрада близького до жирондистів командувача армією генерала Демур’є, який у березні 1793 року перейшов на бік інтервентів. 31 травня - 2 червня 1793 р. сталося нове повстання у Парижі. За наполяганням якобінців Конвент санкціонував арешт 29 видатних жирондистів, яких миттєво було гільйотиньовано. Розпочався третій етап революції - якобінська диктатура.
400