6.1. Формування державності в Стародавній Аттиці. Поняття полісу та його органи влади
Антична цивілізація у своєму розвитку пройшла шлях, який принципово відрізнявся від східної цивілізації. На відміну від Стародавнього Сходу, де ядром виникнення державності була територіальна земельна община, в Греції формування держави відбувалося на основі полісної системи.
Таких полісів, або міст-держав, було надзвичайно багато. До складу поліса як адміністративного, політичного та релігійного центру належали місто та прилегла до нього територія (хора). Для поліса були характерними такі ознаки: 1) антична форма власності на землю (верховним власником землі була община, а користувачами - тільки громадяни певного полісу); 2) наявність трьох прошарків населення - громадян, іноземців і рабів; 3) політична рівноправність громадян', 4) значна залежність громадянина від сімейних і суспільних структур, які обмежували особисту свободу; 5) поєднання безпосередньої та представницької демократії.У полісах державний лад був різноманітним. В одних переважала форма, що нагадувала східну деспотію, в інших - демократія, ще в інших - аристократичне правління. Спільним для всіх цих дрібних
39
держав було те, що вони були рабовласницькими. Однією з най-могутніших грецьких держав-міст були Афіни. Вони розташовувались у центрі грецької області, що звалася Аттикою. Наприкінці II тис. до Р. X. територію Аттики населяли чотири іонійські племені, кожне з яких мало свої народні збори, раду родових старійшин, вождя (базилевса), воєначальника. Вважається, що саме ці племена стали основою Афінської держави, першим кроком до утворення якої стали реформи Тезея (VII ст. до Р. X.). Суть цих реформ:
• відбулося об'єднання (сінойкізм) чотирьох найбільших племен (філ) Аттики навколо Афін;
• поряд з племінними органами управління були утворені єдині народні збори, колегія архонтів і ареопаг;
• кожне з чотирьох племен було поділене на три фратрії, кожна з яких складалася з ЗО родів;
• усі вільні повноправні громадяни за майновою ознакою були поділені на три категорії: 1) евпатридів - благородних (тільки вони мали право на громадські посади); 2) геоморів — землеробів; 3) деміургів - ремісників;
• запроваджувався територіальний поділ населення (Аттика була розбита на 48 територіальних округів — навкраріії).
Унаслідок реформ Тезея військова демократія, що існувала в племенах, була замінена на військово-аристократичну республіку. Главою такої держави стає архонт. Остаточно ж процес створення афінської державності було завершено реформами Солона та Клісфена.