Документ № 4 ЗАКОН ВАГНЕРА (5 липня 1935 р.) (витяги)
Відмова роботодавців визнавати право працюючих найманих осіб організовуватися або укладати колективні договори веде до виникнення страйків та інших форм конфліктів і неспокою у промисловості, що ускладнює або просто заважає діловій активності, оскільки всі ці конфлікти:
а) порушують ефективну роботу ділових підприємств та їх надійність;
б) ускладнюють ділову діяльність;
в) обмежують та ускладнюють рух сировини, напівфабрикатів і готової продукції, впливають на їх вартість;
г) знижують зайнятість населення й ведуть до зниження заробітної плати...
Існуюча при укладенні трудових угод нерівність між особами, котрі працюють за
наймом і не користуються повною свободою асоціації або укладення контрактів, і роботодавцями, які об’єднані в корпорації або інші форми асоціацій власників, суттєво заважає діловій активності й веде до загострення постійно повторюваних депресій, оскільки ця нерівність спричиняє зниження рівня заробітної плати й купівельної спроможності осіб, що працюють за наймом у промисловості, заважає стабілізації конкуруючих між собою рівнів заробітної плати та умов праці в окремих галузях промисловості й між ними...
Цим проголошується, що Сполучені Штати будуть провадити політику, спрямовану на знищення причин, що ведуть до виникнення певних важливих перешкод, котрі заважають вільному розвиткові бізнесу, і прагнуть усунути ці перешкоди в разі їх виникнення, заохочуючи практику та процедуру укладання колективних договорів, а також захищаючи право робітників на повну свободу асоціації, самоорганізації й обрання своїх представників для ведення переговорів про умови найму та праці або для досягнення інших цілей взаємодопомоги й захисту...
Цим передбачається організація спеціального управління, яке буде називатися Національним управлінням з трудових відносин і складатися з трьох членів, котрі призначаються президентом за порадою та згодою сенату...
Особи, що працюють за наймом, мають право на самоорганізацію, створення робочих організацій, вступ до цих організацій або надання їм допомоги, укладання колективних договорів через ними самими обраних представників і на спільні дії з метою ведення переговорів про укладення колективних договорів або з іншими цілями взаємодопомоги або захисту.
Дії роботодавця будуть розцінюватись як несумісні з практикою трудових взаємовідносин, якщо він:
1) через втручання в дії осіб, що працюють у нього за наймом буде чинити їм перешкоди в реалізації прав, гарантованих цим законом.
2) буде втручатись у їх дії, спрямовані на створення якоїсь робітничої організації або не допускати, щоб вони надавали фінансову або якусь іншу необхідну підтримку такій організації...
5) відмовиться вести переговори про укладання колективного договору з представниками осіб, що працюють за наймом...
Представники, призначені або обрані для ведення переговорів про укладання колективного договору більшістю осіб, від імені яких ведуться ці переговори, вважаються виключними представниками всіх цих осіб при веденні переговорів про укладання колективного договору, про розмір заробітної плати, тривалість трудового дня тощо...
У випадку незаконних дій у трудовій практиці Управління має право звернутись з цього приводу до будь-якої виїзної сесії окружного суду Сполучених Штатів, до будь- якого апеляційного суду Сполучених Штатів або, якщо всі апеляційні суди перебувають на канікулах, до будь-якого районного суду Сполучених Штатів...
Кожен, хто навмисно буде чинити опір, заважати або перешкоджати будь-якому його агентові або агентствам у виконанні ними своїх обов’язків, спрямованих на реалізацію цього закону, буде оштрафований на суму до п’яти тисяч доларів або ув’язнений на термін більше року, або ж будуть застосовані обидва види покарань...
Жодне з положень цього закону не може бути витлумачене як таке, що перешкоджає або обмежує якоюсь мірою право на оголошення страйків...